Польські фразеологізми: Вилізло шило з мішка
Статті

Ось такий ми дивний вид, що час від часу брешемо як найняті. Язик нам свербить, аби лиш плести три по три якісь андрони з метою викликати захват чи заздрість у нашого оточення.

Це ще пів біди, якщо ми із завзяттям, вартим кращого застосування, продукуємо невинні побрехеньки, які нікому на завдають великих збитків. Наприклад, такі: «Так, мамо, я почистив зуби після вечері». Максимум ми в атомному темпі отримаємо карієс, а вигляд нашої спухлої щоки викликатиме усмішку в усіх дантистів світу, які з радості потиратимуть руки.

Або: «Я вчора був на чудовій вечірці, познайомився з фантастичною дівчиною. Вона гарна як модель і розумна як сова». Насправді ж домашка в друга нагадувала більше поминки у віддаленій галактиці, Богом забутій дірі всесвіту. Найбільшою атракцією був дурнуватий голуб, який випадково влетів на хвилинку через вікно до кімнати і перед тим, як покинути приміщення, залишив чіткий слід на новій сорочці організатора незабутньої імпрези.

Так чи сяк, раніше чи пізніше правда побачить денне світло. Тоді буде трохи лисо, але невдовзі наша креативна і нешкідлива небилиця відійде в забуття. Натомість зовсім інакше все буде у випадку путіна, який одягнув у кирзяки тисячі молодих людей, переконуючи їх, їхні сім’ї, їхніх близьких і далеких знайомих, що вони, увійшовши зі зброєю в руках у сусідню незалежну країну, рятують її від усякого зла.

Він переконував і переконує росіян, що йому йдеться не про грабунок чужої власності, а про безпеку російськомовного населення, що проживає в Україні, якому невідь-що загрожує. Він плів ці андрони до самозабуття, без упину замилюючи очі своїм громадянам.

Ну і врешті вилізло шило з мішка. Отож, після виставки, проведеної в Москві («Петро І. Народження імперії») путін зустрівся з молоддю, здається, із підприємцями, науковцями, інженерами. Зустріч як зустріч. Мабуть, вона не викликала би жодного відголосу, якби диктатор, порівнюючи себе з Петром І, не сказав би в нападі щирості, що росія ні на кого не нападає, а тільки повертає те, що було її власністю.

«Як видно, на нашу долю теж випало повертати й укріпляти», – заявив він. І проводячи паралель із війною царя Петра І зі Швецією, сказав: «Він повернув те, що належало нам». Історики, своєю чергою, поставили під сумнів цю заяву, тверезо наголосивши, що Естонія і Латвія тоді вперше потрапили під московський чобіт, тож Петро І не міг повернути те, що ніколи не було російським.

Але хто там буде слухати тих істориків! Зате маємо повну ясність щодо істинної цілі диктатора – він марить розширенням кордонів імперії. Чого це не коштувало би.

Розвиваючи послідовно свої міркування, путін може сміливо заявити свої права також на якусь печеру в Африці, у якій, напевно, проживав його предок. Неймовірно, еге ж?

Брехати як найнятий (kłamać jak najęty) – бездоганно брехати, не запинаючись, без жодних гальм.

Язик комусь свербить (kogoś język świerzbi) – хтось не може втриматися, аби не сказати те, що може призвести до незручностей і проблем.

Плести андрони або плести три по три (pleść androny lub pleść trzy po trzy) – верзти дурниці, говорити щось не дуже розумне.

Пів біди (pół biedy) – нестрашні труднощі.                                                               

Мати атомний темп (atomowe tempo) або робити щось в атомному темпі (działać w atomowym tempie) – робити щось дуже швидко, негайно, не зволікаючи.

[Богом] забута діра (zapadła dziura) або діра, забита дошками (dziura zabita deskami), – дуже віддалене, бідне та забуте всіма місце.

Почуватися лисо (czuć się łyso), тобто трохи соромитися, мати докори сумління.

Взяти/одягти в чоботи (кирзяки) (wziąć kogoś w kamasze) – призвати в армію.

Замилювати комусь очі (mydlić komuś oczy), тобто навмисне вводити когось в оману.

Вилізло шило з мішка (wyszło szydło z worka) – правда врешті побачила денне світло, вийшла на яв.

Домашка (domówka) – вечірка, організована вдома.

Потирати руки (zacierać ręce) – дуже чомусь радіти.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Як (не) стати буряком?
Статті
Відповідь на поставлене в заголовку запитання здається простою і дуже очевидною. Достатньо однієї людиноподібної особини середніх розумових здібностей, хоч інколи це зайве, бо всю роботу може виконати сама матінка-природа. А ще – трохи землі, себто ґрунту, дещиця вологи, сонця і терпеливості в очікуванні врожаю, щоб через кілька тижнів витягти із землі чудовий червоний кулястий і дуже корисний овоч.
26 лютого 2024
Польські фразеологізми: Старість Господу Богу не вдалася?
Статті
Зазвичай ми промовляємо ці слова як розповідне речення, без жодних знаків запитань і сумнівів. Сумно при цьому похитуємо головою над позбавленим радості старечим життям і задумуємося над суєтністю цього світу. Ставлячи знак запитання, я намагаюся хоча би трішки всунути кийок у мурашник і спровокувати дещо інший погляд на поважний вік.
14 лютого 2024
Польські фразеологізми: Іспит совісті
Статті
Початок року ми зазвичай сприймаємо як новий етап. Робимо в цей час урочисті обіцянки, завершуємо старі справи та намагаємося з усіх сил увійти в умовно новий період із чистою сторінкою, на яку ми будемо записувати лише чудові та гідні похвали результати.
31 січня 2024
Польські фразеологізми: Лоск
Статті
У кав’ярні за сусіднім столиком два розфуфирених або, якщо комусь так більше до вподоби, переодягнених ботоксних водоростеїди розмовляли про плани на зимовий відпочинок. Не потрібно було мати слух як у кажана, щоб почути, про що мова, адже обидві дами висловлювали свої думку чітко та голосно, анітрохи ніким не переймаючись.
17 січня 2024
Польські фразеологізми: Звернення до батьків
Статті
Відколи мої подруги стали молодими мамами, їхня поведінка почала набувати найрізноманітніших, досить дивних, форм, а теми, довкола яких точилися всі розмови, вводили мене в остовпіння.
09 січня 2024
Польські фразеологізми: Невдоволені
Статті
Трохи сьогодні подощило. Така собі моросячка, дещо холодна і, як годиться дощеві, мокра. Листя вже не так шарудить під ногами і втратило свій золотавий колір, почула я від своїх земляків, які поспішали на роботу ранковим трамваєм, зодягнені у вишуканий ширвжиток. Дійсно новий ранок розпочався похмурим небом, але чи це причина, щоб зі скислою міною робити перший крок у день?
19 грудня 2023
Польські фразеологізми: Ще раз про стереотипи
Статті
Прийшла до мене сусідка і знайома, два в одному. Ми живемо поряд досить давно, і з плином часу звичайне «добридень» перетворилося на сердечне спілкування. І ми обидві знаємо, що завжди можемо по-сусідськи розраховувати на склянку цукру чи солі.
12 грудня 2023
Польські фразеологізми: Такий день
Статті
Скільки пам’ятаю, завжди перший день листопада в мене асоціюється з чимось незвичайним. Із трохи задушливим повітрям. Із запахом диму від запалених білих воскових свічок у більших чи менших лампадках. Цей запах змішувався з вологістю, якою було насичене повітря, й ароматом опалого листя, що шелестіло під ногами.
03 листопада 2023
Польські фразеологізми: Лопаю від гордості
Статті
Із рукою на серці мушу зізнатися, що я досить критично ставлюся до співвітчизників, а отже, й до самої себе. Я не впадаю в захват від поляків із кожного приводу, та й до довгої та цікавої історії власної країни маю розсудливий, як мені здається, підхід.
27 жовтня 2023