Коли у Стародавній Греції розпочиналися спортивні змагання й лавровий вінок ставав мрією багатьох вродливих й атлетично збудованих юнаків, то щит, меч та іншу зброю вішали на кілок, а весь цивілізований світ відзначав Олімпіаду.

Щоправда, в Катарі змагаються не олімпійці, але чемпіонат світу з футболу – це, безперечно, одна з найграндіозніших і найбільш значущих подій для кожного вболівальника, незалежно від того, з якої країни він родом. Тож як було би чудово, якби хоч на цей час варварська росія припинила свої атаки на беззахисне цивільне населення України.

Тоді, коли шарфи, чудернацькі головні убори, прапори та найрізноманітніші дрібнички, пов’язані з чемпіонатом світу з футболу, зникають із магазинних полиць як свіжі булочки, в позбавленій світла й тепла Україні маленька дівчинка притуляється до собаки і відважно говорить на камеру: «Песик мене гріє, ми не будемо вести переговори з путіним!»

Маленьке мужнє серце, яке гідно тримається на своєму посту. І освітлені тисячами ламп сучасні стадіони, які захоплюють своєю архітектурою та функціональністю, віддалені від України, охопленої війною, на світлові роки не тільки на карті. Ця віддаленість теж надзвичайно символічна.

Підводячи очі до неба, вболівальники кожної команди виглядають там підтримку для своїх фаворитів. Вони в ірраціональній переконаності очікують, що якась вища сила вкине своїх п’ять копійок, перехиляючи шальки терезів на конкретний бік. Найкраще в цьому всьому те, що вболівальники обох команд-супротивників очікують від одного й того ж абсолюту сприятливого саме для них втручання.

Вони не щадять горлянок і сил, щоб жестами і чим тільки можна підтримати команди своїх країн. Плачуть як бобри, коли улюблена збірна зазнає поразки. Незабитий гол або програш вони переживають як національну трагедію, а виграш святкують так, ніби це перемога над зловорожою галактикою в космосі. Ось такі звичаї спорту.

Може, це й тривіально або навіть дещо недоречно з огляду на складність тематики, але думаю, що і у випадку трагічної війни в Україні, і на чемпіонаті світу з футболу успіх або поразка залежить передусім від людського чинника.

Якщо збірна не використала правильно час для підготовки до змагань на футбольному полі, то жодна вища сила їй не допоможе: буде повний провал, абсолютно заслужений. А якщо ключову посаду займає хвора від ненависті до світу, підла людина, яка править бездумними маріонетками, то це загрожує загальносвітовою трагедією.

Тому лише єдність і спільні дії можуть стати ключем для успіху і в нехитрих проблемах, і у справах, фундаментальних для людства.

Повісити щось на кілок (zawiesić coś na kołku), тобто відкласти на потім, відмовитися від чогось.

Зникати чи розходитися як свіжі булочки (znikać jak świeże bułeczki) – дуже швидко, одразу ж.

Бути віддаленим на світлові роки (być oddalonym o lata świetlne), тобто на дуже велику відстань.

Вкинути свої три гроші (wrzucić swoje trzy grosze) – долучитися, втрутитися в якусь справу чи дискусію. Український відповідник – додати свої п’ять копійок.

Плакати як бобер (płakać jak bóbr), тобто рюмсати, заливатися сльозами, бути в розпачі.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG