У прекрасних залах Музею незалежності у Варшаві до 27 квітня можна відвідати виставку «Портрет із віршів і пам’яті. Поетична група «Волинь». Її автор – Лех-Войцех Шайдак, син Стефана Шайдака, співзасновника поетичної групи «Волинь».

У географічних та історичних умовах Волині, що відрізнялися від інших частин Другої Речі Посполитої, виросло молоде покоління поетів, яке шукало можливості своєї появи на літературній карті Польщі. Покоління, яке сформувалося у відновленій польській державі, влучно описав у своєму вірші «До Волині» Стефан Шайдак:

Polsko, rosnąca tutaj na piaskach
i w niezapominajkowych chatach.
Jak kwiat zdeptana niewolą
dźwigasz się pachnąc mową polską i rolą.
Przeglądaj się w rzekach i stawach:
czy radość na twarzy się zjawia…

Życie Katolickie, 1937, 10 kwietnia, nr 15, s. 229

Поетична група «Волинь» була створена в 30-х рр. ХХ ст. з ініціативи Чеслава Янчарського. Її співзасновниками стали Вацлав Іванюк, Стефан Шайдак і Зигмунт Румель. Пізніше до групи долучилися або підтримували з нею контакти Зузанна Гінчанка, Юзеф Лободовський, Ян Спєвак, Владислав Мільчарек, Стефан Бардчак, Василь Подмайстрович та Софія Вєжбіцька.

Члени поетичної групи «Волинь». У верхньому ряду зліва направо: Чеслав Янчарський, Вацлав Іванюк, Стефан Шайдак, Зигмунт Румель. Нижній ряд зліва направо: Зузанна Гінчанка, Юзеф Лободовський, Ян Спєвак, Владислав Мільчарек, Стефан Бардчак, Василь Подмайстрович, Софія Вєжбіцька

У 1936 р. Чеслав Янчарський повідомив про створення групи в літературних часописах «Okolica Poetów», «Kamena» і тижневику «Wołyń», що виходив у Луцьку: «РЕГІОНАЛЬНА ПОЕТИЧНА ГРУПА ВОЛИНЬ. З ініціативи Чеслава Янчарського було створено регіональну групу молодих волинських поетів під назвою «Волинь». Молоді поети та ентузіасти хочуть внести до поезії «меланхолійні мелодії дум, геометрію волинської вишивки, непокірність облич і думок місцевих жителів». До складу групи входять Чеслав Янчарський, Вацлав Іванюк, Стефан Шайдак, Зигмунт Румель. Відкриваючи рубрику волинських поетів в «Okolicy», бажаємо групі успішного розвитку» («Okolica Poetów», 15 лютого 1936 р.).

Завдяки ініціативі Янчарського члени групи публікували свої твори в спеціальних колонках видання «Życie Katolickiе» (у період 1936–1938 рр. вийшли дев’ять колонок) та «Okolica Poetów» (одна колонка). Поет також створив спеціальну бібліотеку групи, метою якої було видавання збірок віршів її членів. До Другої світової війни вийшли лише дві збірки: Вацлава Іванюка та Чеслава Янчарського.

Окрім того, члени поетичної групи «Волинь» публікували свої твори в таких часописах: «Wołyń», «Echa Szkolne», «Echa», «Na Szerokim Świecie», «Tryby», «Lewar», «Skamander», «Ateneum», «Pion», «Sygnały», «Czas», «Nasz Wyraz», «Wiry», «Skawa», «Gazeta Literacka», «Życie Literackie», «Szpilki», «Głos Nauczycielstwa Wołyńskiego», «Znicz», «Kamena», «Kultura», «Kuźnica», «Fantana», «Prosto z Mostu», «Miesięcznik Literatury i Sztuki», «Skawa», «Zwierciadło» та інші.

Така кількість назв видань та їх тематична різноманітність (від тих, що популяризують поезію, до сатиричних) свідчить про великий літературний та інтелектуальний потенціал поетів групи «Волинь».

23 березня цього року в Музеї незалежності, колишньому Палаці Пшебендовських/Радзивіллів, відкрили виставку «Портрет із віршів і пам’яті. Поетична група «Волинь». На вернісажі були присутні маршалок Мазовецького воєводства Адам Струзік, директорка Музею романтизму в Опіногурі Моніка Саламон-Мілобошевська, депутат Сейму РП Анджей Гжиб і головний редактор часопису «Znad Wilii» Ромуальд Мєчковський.

Музей незалежності у Варшаві

Програма відкриття виставки включала виступ Леха-Войцеха Шайдака «Про поетичну групу «Волинь», показ фільму «Зузанна Гінчанка в кольорі» та ознайомлення учасників з експозицією.

Виступ був присвячений історії створення групи, ролі двох відомих у той час поетів Станіслава Черніка та Юзефа Чеховича в діяльності поетичної групи, опіці волинського воєводи Генрика Юзевського волинською культурою, зокрема групою в 30-х рр. ХХ ст.

Також представили досі невідомі факти з біографій та віднайдені вірші й літературні твори Зузанни Гінчанки, Зигмунта Румеля, Василя Подмайстровича та Софії Вєжбіцької. Ця інформація увійде до книги Леха-Войцеха Шайдака «Поетична група «Волинь» – генезис, представники, вірші», презентація якої запланована на кінець квітня 2023 р. в Музеї незалежності у Варшаві.

Під час відкриття виставки Лех-Войцех Шайдак і професор Хелена Красовська польською та українською мовами зачитали уривок із «Пісні про Україну» Юзефа Лободовського.

Учасники вернісажу під час лекції Леха-Войцеха Шайдака

Вернісаж раніше експонували в Польщі (Підкова-Лісна, Вроцлав, Люблін, Познань, Опіногура-Гурна, Сьрода-Великопольська), Україні (Кременець, Київ) та Румунії (Клуж-Напока). Виставка складається з 15 двомовних польсько-українських стендів з інформацією про групу і кожного з її членів. На стендах, окрім відомостей про поетів, розміщено їхні вірші польською та українською мовами.

Учасники виставки

Важливе послання експозиції – налагодження порозуміння та діалогу між польським та українським народами, висвітлення цінностей, створених їхньою спільною історичною спадщиною.

Волинь асоціюється з великим лихом, яке сталося 1943 р. і пізніше. Проте творчість членів поетичної групи «Волинь» звертається до необхідності діалогу, співпраці та порозуміння між польським та українським народами. Прикладом цього є вірш Зигмунта Румеля того періоду під назвою «Дві матері». У ньому поет пише про своїх двох мам, польську й українську:

Dwie mi Matki-Ojczyzny hołubiły głowę –
Jedna grzebień bursztynu czesała we włos
Druga rafy porohów piorąc koralowe
Zawodziła na lirach dolę ślepą – los...

Zygmunt Rumel «Dwie Matki»

Після Другої світової війни про необхідність діалогу між двома нашими народами  та країнами неодноразово писали Юзеф Лободовський і Вацлав Іванюк у творах, опублікованих у паризькій «Культурі» та інших виданнях. Обидва автори були прихильниками примирення в дусі християнського прощення провин і братерства та виступали «проти упирів минулого».

Zapomnieć, co mi gorzkie serce struło,
Znów Dniepr i Wisłę związać pieśni stułą,
wyprostować ścieżki młodym dziejom:
twardo w ziemię wbić zwycięską stopę
pod Kłuszynem i pod Konotopem
i sztandary rozpostrzeć…
Niech wieją!
Odnaleźć drogi szerokie, a proste,
by lekko szło się sprzymierzonym stopom.
Zachód ze Wschodem połączyć pomostem
i nowy na nim wystawić Akropol.

Józef Łobodowski «Pieśń o Ukrainie»

Метою виставки є наближення внеску поетів групи «Волинь» до польської культури. Її важлива частина – 60 томів віршів членів поетичної групи «Волинь», опублікованих до і після Другої світової війни в польських та еміграційних виданнях. Атмосферу Волині роблять ближчою також вісім картин із приватної колекції Ганни та Леха-Войцеха Шайдаків кінця ХІХ – початку ХХІ ст.

Сучасний читач усе ще недостатньо знайомий із творчістю поетичної групи «Волинь», яка фактично не виходить за межі кола літературознавців, істориків літератури та культури. Ця творчість сьогодні, безумовно, заслуговує на ґрунтовну антологію текстів. Тільки вона може показати новим поколінням читачів, наскільки цікавим і різноманітним, часто непересічним, був літературний доробок цієї поетичної групи.

Волинські поети, які дебютували в 30-х рр., часто безпосередньо перед початком війни, активно творили в провінційних прикордонних містечках, як-от Рівне, Луцьк, Ківерці, Кременець, Володимир, віддалено від академічних і культурних центрів, у місцевостях, розташованих поблизу тодішнього радянського кордону.

Свої перші поетичні збірки вони видавали невеликими накладами, зі скромним графічним оформленням і невисоким редакторським рівнем. Це не сприяло їх широкій популяризації в літературних часописах. Вони не стали відомі широкій аудиторії. Однак завдяки своїй мистецькій цінності ці збірки створювали вагомий елемент у мистецькій культурі Кресів, адже вірші цих поетів чудово описують той минулий світ, є цікавим відображенням їхніх чутливих літературних особистостей, часто звертаються до польських та українських легенд, переказів, забобонів, обрядів, уявлень, багатства народної культури та краси волинських краєвидів.

Поетична група «Волинь» не настільки відома, як «Скамандер», віленські «Жагари» (переважно завдяки постаті Чеслава Мілоша) або краківський чи люблінський авангард.

Із сумом потрібно визнати, що трагічний збіг історичних обставин вплинув і на життєві долі, і на сприйняття та популярність творчості поетів групи «Волинь» упродовж останніх 50 років.

Друга світова війна мала руйнівний вплив на подальшу діяльність групи. Її троє членів загинули під час війни (Зузанна Гінчанка, Зигмунт Румель, Стефан Бардчак). Після закінчення війни троє поетів жили за межами Польщі (Вацлав Іванюк, Юзеф Лободовський, Василь Подмайстрович).

Післявоєнний період не був сприятливим для продовження діяльності тих членів групи, які проживали в Польщі. Не можна було писати про польських поетів на Волині чи публікувати їхні твори, а спроби згадати різні аспекти Волині у своїх текстах наштовхувалися на великі труднощі з боку цензури. Часто вона нав’язувала певний зміст, який був неприйнятним для авторів. Це неодноразово призводило до того, що митці змінювали профіль своїх зацікавлень або, в крайніх випадках, відмовлялися від літературної діяльності. Мовчазні та призабуті поети того часу лише зараз повертаються із забуття.

Лех-Войцех Шайдак біля афіші поетичної групи «Волинь»

Лех-Войцех Шайдак

Фото надав автор