Голова Надзбручанського товариства польської культури та мови Іван Пейко разом із дружиною Ольгою та внуками впорядкували польську частину старого цвинтаря в Сидорові Гусятинської громади.

2 вересня сім’я Пейків викосила та прибрала бур’яни, впорядкувала гробівець Пайгертів та територію біля нього. Влітку кладовище викосив працівник комунального підприємства «Благоустрій» Гусятинської громади, яке раз на рік наводить лад на кладовищі.

Члени Надзбручанського товариства польської культури та мови прибувають на цвинтар навесні, влітку і ще пізньої осені. «Весною обов’язково косимо і кропимо хімікатами територію гробівця Пайгертів, щоб не росли бур’яни. Косимо теж літом, а восени прибираємо опале листя», – каже Іван Пейко.

Товариство робить це без будь-якої сторонньої фінансової підтримки. Хоча про те, щоб організація мала власну мотокосу, подбало Генеральне консульство РП у Луцьку. «Її нам кілька років тому привіз Генеральний консул Славомір Місяк. Бензин, щоб її заправити, купуємо за власні кошти», – зазначає голова Надзбручанського товариства польської культури та мови.

Старий цвинтар у Сидорові діяв із кінця XVIII ст. до 1940 р. Центральною алеєю він розділений на дві частини: на лівій спочивають поляки, на правій – українці. Після 1940 р. усіх хоронили на одному спільному кладовищі.

До пандемії стару некрополію приїжджала прибирати молодь з Оборніків Шльонських на чолі з учителькою Боженою Магновською. Прибували вони сюди в рамках акції «Могилу прадіда врятуй від забуття» і виконали багато роботи, щоб розчистити кладовище від чагарників.

Найбільша пам’ятка сидорівського цвинтаря – гробниця Пайгертів. Тут, зокрема, похований Адам Пайгерт (1829–1872 рр.) – польський поет та перекладач, відомий передусім завдяки перекладу польською мовою трагедії Вільяма Шекспіра «Юлій Цезар». Спочиває у гробівці і його син Корнель Пайгерт – директор іпотечного банку в Тернополі, а потім у Станіславові та Кракові, посол Галицького крайового сейму 1901–1913 рр. Саме він змінив написання прізвища з Pajgert на Paygert. Поховані тут також інші члени цієї родини. А ще на кладовищі є цікаві скульптури на могилах, які по суті давно вже стали пам’ятками історії.

Наталя Денисюк

Фото: Іван Пейко