При нагоді великих національних свят, круглих річниць, виняткових днів, позначених у календарі червоним кольором, чути серйозні питання, поставлені найчастіше, невідомо чому, сумним голосом. Питання фундаментальні, які стосуються того, чим є свобода та патріотизм і що може зробити сучасна людина, яка живе у вільному демократичному світі, аби могти гордо називати себе патріотом.

Попри те, що обставини цього радше не вимагають, переважна більшість опитуваних виголошує полум’яні промови, прикрашені обіцянками негайної готовності підставити власні груди під ворожі кулі або ж пролити на славу кров із власних жил. У всіх можливих випадках спливають національні символи і кольори.

Респонденти спираються на спогади про славетні подвиги предків та історію, якою кожен повинен гордитися. В останньому аспекті я погоджуюся з усіма: національна спадщина, яку залишили нам предки, без сумнівів, становить і творить стрижень кожного народу.

Пам’ять, визнання, гордість, пошана. Ці слова, які несуть у собі величезний емоційний заряд, стосуються всіх поколінь поляків, які попри 123 роки неволі та денаціоналізації зберегли сутність і усвідомлення свої державної та національної приналежності. Виструнчившись, із похиленою головою перед минулим ми повинні віддавати шану тим, хто в часи війни й поневолення, ризикуючи власним життям та життям близьких, боровся за свободу для майбутніх поколінь.

Натомість цим майбутнім, тобто сучасним, поколінням замість вживати бундючних і патетичних слів, говорячи про свободу й патріотизм, краще було би власним щоденним внеском докладатися до розбудови сильної та заможної Батьківщини. Робити такі, на перший погляд, звичайні справи, як-от чесна, сумлінна праця, доброзичливе ставлення до співвітчизників, викидання сміття в належному місці, а не в лісі, турбота про слабших і недужих або співчутливе ставлення до тварин.

Зрештою ретельне (а не мілке, поверхневе) знання історії власної країни – це основа створення сильної держави. Можливо, я запихаю кийок у мурашник, але мрію про те, щоб у проведеному вуличному опитуванні не знайшлося жодної людини, яка вважала би себе поляком і при цьому плутала би знімок Юзефа Пілсудського з кимось іншим або нічого не знала про Першу кадрову роту.

Кругла річниця (okrągła rocznica) – дата, пов’язана з важливим ювілеєм, найчастіше з числами, кратними до 10 чи 5.

Фундаментальні питання (fundamentalne pytania) – дуже важливі, основоположні, принципові.

Полум’яна промова (płomienna mowa), тобто насичена емоціями, почуттями.

Запихати кийок у мурашник (wkładanie kija w mrowisko) означає провокувати, примушувати до роздумів.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька організацією ORPEG