Учасники «Школи архітектури. Міжвоєнне Рівне» пізнавали історію Рівного крізь призму архітектури, одночасно вивчаючи спеціалізовану польську лексику.

Які будівлі ми минаємо дорогою до школи? Як колись виглядала головна вулиця Рівного? Чи може «занедбане» і «бридке» перебувати під охороною? Чому на Волині в міжвоєнний період будували найбільше шкіл? Що відображала архітектура міжвоєнної Польщі? Чому модернізм – винятковий, але іноді недооцінений? Чому будівлі головної пошти в Рівному та Луцьку – це перлини архітектури? Що у сфері охорони пам’яток під силу звичайним мешканцям міст і на що вони мають вплив?

На ці та інші запитання шукали відповіді учасники літнього табору «Школа архітектури. Міжвоєнне Рівне», який відбувся при Українсько-польському союзі імені Томаша Падури (УПС).

18 школярів віком 14–15 років провели останні 10 днів канікул на лекціях, заняттях із польської фахової мови, зустрічах з експертами та освітніх екскурсіях, під час яких пізнавали історію міжвоєнного Рівного крізь призму архітектури.

Заняття з архітектури проводили Людмила Бондарчук та Юлія Ягодка з Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП), а з польської мови – Ева Маньковська з УПС імені Томаша Падури в Рівному, ініціаторка та керівниця проєкту.

 Лекції та дебати проводили відомі експерти: Олександр Котис, начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради, автор книг «Луцьк. Тисяча років життя та історії» та «Луцьк: архітектура. Найкращі проєкти 1920–1930-х років», а також професорка Ольга Михайлишин із НУВГП. Вони розповіли про найважливіші будівлі міжвоєнного періоду, що збереглися в Луцьку та Рівному.

Про способи охорони національної архітектурної спадщини інформував професор Міхал Пщулковський із Художньої академії в Гданську. Про можливості та загрози епохи штучного інтелекту у творчих професіях, як-от архітектура, розповів Сергій Штурхецький із Національного університету «Острозька академія», а під час зустрічі з Андрієм Шевчуком з управління містобудування та архітектури Рівненської міської ради учасники обговорили місце пам’яток архітектури в сучасному місті. Під час екскурсії до Острога молодь відвідала організацію «Town Image Studio», де обговорила оцифрування пам’яток архітектури як метод їх захисту.

Літній табір завершився розробкою проєкту реконструкції найстарішої будівлі в Рівному – кордегарди Любомирських. Учасники представили свої ідеї, демонструючи макети та відповідаючи на запитання гостей. Захист випускної роботи та фінальна вікторина стали підсумком проєкту, під час якого молодь використала знання та досвід, набуті під час літнього табору.

«Школа архітектури. Міжвоєнне Рівне» відбулася за фінансової підтримки Інституту розвитку польської мови імені Святого Максиміліана Кольбе з коштів державного бюджету Польщі. Її організували в рамках проєкту «Відпочинок із польською мовою. Літні табори в Україні – 1», реалізованого фундацією «Свобода і демократія».

Ева Маньковська,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному

Фото надала авторка