«На рівнинах України зараз вирішується доля нашого континенту. Йде надзвичайно драматична боротьба за безпечне майбутнє, свободу, ідентичність та добре ім’я всієї Європи. Час дискусій закінчився. Настав час солідарності та рішучих дій», – пише президент Польщі Анджей Дуда.

82 роки тому росіяни зробили «мокру роботу», яка по цей день вкрита ганьбою і соромом – вони здійснили Катинський злочин, убивши на заході Росії і сході України майже 22 тис. польських офіцерів, підофіцерів і прикордонників, ув’язнених під час нацистсько-радянського нападу в 1939 р. Сьогодні вони повторюють своє варварство в Україні – пише американський письменник Аллен Пол, автор відомої книги про Катинський розстріл.

«Політика територіальної експансії шляхом жорстоких убивств або поневолення місцевих громад має в Росії багатовікову традицію. Те, що сьогодні відбувається в Україні, ми бачили раніше в багатьох регіонах, зокрема й у Польщі. Прикладом є той же Катинський злочин, 82-гу річницю якого ми саме відзначаємо», – пише професор Войцех Матерський, історик, дослідник Катинського злочину та автор книг на цю тему.

«У той час, коли тисячі поляків рятують безцінне людське життя і допомагають воєнним біженцям з України, ми також стараємося на території цієї країни, на яку напала Росія, підтримувати збереження матеріальної культурної спадщини», – пише Дорота Янішевська-Якуб’як, директорка Інституту «Полоніка».

Відносини між поляками й українцями останні роки були складними. Але допомога, яку зараз поляки надають українцям, показує правду про наші суспільства: у хвилину випробовувань ми можемо йти вперед пліч-о-пліч, не даючи болю минулого, що залишається в наших серцях, переважити над боротьбою за свободу і правом бути добрими сусідами. Особливо, в час, коли неонацистська Росія погрожує денацифікувати всю Центральну і Східну Європу. Про це пише Ігор Розкладай із Києва, співзасновник українського Центру демократії та верховенства права в Україні.

«Вибираючи в польській мові форми «в Україні» та «в Україну», ми підкреслюємо незалежність, автономію і самостійність цієї країни. У польській мові обидві форми правильні, але вибір прийменника «в» буде символічною формою підтримки в нинішній ситуації, тому що мова має силу», – пише польська філологиня і популяризаторка знань про польську мову Пауліна Мікула, авторка популярного влогу «Mówiąc inaczej».

Тисячі людей, сотні організацій, фірм, органи самоврядування й керівництво держави протягом 13 днів інтенсивно працюють, щоб якомога ефективніше і швидше допомогти біженцям з України, а також тим, хто залишився в країні, охопленій війною.

«Мазурка Домбровського» була разом із поляками в період Варшавського герцогства, під час війни з Австрією, наполеонівських війн, Листопадового та Січневого повстань. Після поразки Січневого повстання, попри заборону загарбників, її співали всі патріоти, а в польських домівках її мелодію виконували годинники й музичні скриньки.

Вона вміла все. Роль покинутої коханки в безрадісній любовній драмі їй давалася так само легко, як і задерикуватої дівчини танкіста із серіалу «Чотири танкісти і пес». А в житті вміла втілитися в роль відданої дружини й матері. Вірна у дружбі до кінця, радісна й усміхнена.