День захисту дітей насправді вже минув, але в Польщі його можна ще раз відсвяткувати, адже саме зараз тут розпочалися канікули, і дітлашня повибігала у двори або роз’їхалася по літніх таборах.

«У нас безвіз!» «Воістину безвіз! Алілуя!» – такими словами віталися українці у Великодній період, бо саме тоді відкрилися перед ними щільно замкнені ворота Європейського Союзу, які охороняли загони чиновників, що скрупульозно дотримувалися встановлених приписів стосовно надання візи.

На 37 років вирішила я собі купити автомобіль. Принаймні, ніхто не буде поступатися мені місцем у маршрутці, а цей елемент української культури «має свої плюси додатні і від’ємні», як сказав Лех Валенса.

«Show Must Go On» – співав колись покійний Фредді Мерк’юрі. Наше «диктант-шоу» продовжується вже четвертий рік. І цьогоріч воно знову було «святом польської мови».

Ось вже минулися гучні та менш гучні святкування Дня поляків і Полонії за кордоном. Проте цей день був… як кожний, відколи я тут опинилася. Схожий на наступний – на День Конституції 3 Травня.

Ми завжди говоримо тільки про те, що об’єднує поляків та українців. Звісно, це політкоректно і відповідає трендам. Однак невидимі кордони проходять там, де їх навіть наш спільний ворог не здогадався б шукати.

Того дня до нашої організації мав прийти «справжній бандерівець». Говорила про нього права польська преса, гудів Інтернет.

Якою має бути Україна? Відомо всім! Якщо ви запитаєте кого-небудь, що йому найбільше подобається в Польщі, отримаєте відповідь: чисті вулиці та доглянуті подвір’я, які видно з вікон автобусів.

У цьому фейлетоні мало йтися про проблеми зі сміттям. Проте навіщо перейматися сварками, коли почалася відлига, а на горизонті весна?

Лютий – це все-таки переломний місяць. Здається, науковці визначили, що найбільш депресивний день року – 18 лютого. Свята позаду, грошей мало, до весни далеко – вдалий час для підведення підсумків.