Накази, протоколи, звіти: матеріали слідства у справі Юзевського нараховують 6 томів
Події

«1945 рік відкриває останній розділ політичної кар’єри Генрика Юзевського в пост-ялтинській реальності», – сказала доктор Анна Адамус із варшавського відділу Бюро національної освіти польського Інституту національної пам’яті.

12 жовтня доктор Анна Адамус із польського ІНП зачитала в Польському клубі в Луцьку реферат «Життя й діяльність Генрика Юзевського та переслідування його Службою безпеки після Другої світової війни». На початку вона нагадала біографію волинського воєводи, а потім присвятила увагу 1945–1956 рр., коли Генрик Юзевський продовжував підпільну діяльність уже в соціалістичній Польщі. Доповідачка зазначила, що, попри існування такої можливості, Юзевський вирішив не покидати Батьківщину й до 1953 р. йому вдавалося успішно уникати арешту, постійно змінюючи місце проживання та документи.

«На відміну від більшості поляків, він не вважав Ялтинську угоду зрадою Польщі, а бачив у ній аналог Ризького миру 1921 р. Юзевський робив такі висновки, вважаючи, що ця угода остаточно не вирішує польського питання та що належить використати першу можливу нагоду, аби змінити ситуацію. Він надіявся, що Польщі вдасться звільнитися з-під радянського панування», – зазначила доктор Анна Адамус.

Генрика Юзевського заарештували в березні 1953 р. й ув’язнили в тюрмі на вулиці Раковецькій у Варшаві. Матеріали Служби безпеки Польщі свідчать, що спецслужби ПНР шукали Генрика Юзевського, який переховувався під різними псевдонімами, ще з 1945 р. Матеріали слідства дуже об’ємні. «Документи спостереження за Юзевським і слідства нараховують аж шість томів – близько 3 тис. сторінок. У них містяться накази, протоколи, списки осіб, що фігурують у його справі, звіти й записки сексотів, міжвідомча переписка, ордер на арешт, а також вирок, виданий владою ПНР», – повідомила Анна Адамус. Також вона звернула увагу на те, що слідство стосувалося всієї антиросійської діяльності Юзевського, починаючи від 1905 р., тобто від часу, коли йому було 13 років.

Допити Юзевського тривали безперервно шість днів на тиждень: від 8.00 до 16.00, а потім від 20.00 до 24.00. Від 22 квітня до 10 липня 1953 р. слідчі залишили його у спокої, адже вже були затримані всі люди з кола Юзевського, тож у їхньому розпорядженні було достатньо обтяжливих матеріалів. «Слідчі під час допитів використовували радянський біографічний метод, який полягав у тому, що в’язень змушений був неодноразово розповідати свою біографію, під час чого в нього випитували нові факти та з’ясовували неточності».

У 1954 р. Юзевського засудили до довічного позбавлення волі. У 1956 р. за амністією йому пом’якшили покарання до 12 років. У жовтні 1956 р., внаслідок так званої гомулківської відлиги, покарання зменшили до 5 років, а потім вирок взагалі анулювали.

У в’язниці Юзевський почав писати мемуари. Після звільнення він повернувся до малювання й більше ніколи не займався політичною діяльністю.

Зустріч відбулася з нагоди вшанування 125-річчя від дня народження Генрика Юзевського.

Наталя ДЕНИСЮК
Фото: Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

У ЛУЦЬКУ ГОВОРИЛИ ПРО МІЖВОЄННЕ ШКІЛЬНИЦТВО НА ВОЛИНІ

Схожі публікації
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Про викладання літератури у Кременецькому ліцеї. Частина 2
Статті
Пропонуємо увазі читачів другу частину трактату Алойзія Фелінського «Опис способу, як мають проводитися уроки польської літератури в Кременці».
20 березня 2024
Про викладання літератури у Кременецькому ліцеї. Частина 1
Статті
Серед праць Алойзія Фелінського особливу увагу привертає трактат, присвячений викладанню польської літератури в Кременецькому ліцеї. Він має не тільки краєзнавчу, а й певну практичну цінність.
01 березня 2024
«Волинь» Оскара Кольберга
Статті
«Багатство поезії та музики волинського народу тут проявляється у всій повноті», – написав Юзеф Третяк, видавець матеріалів Оскара Кольберга, присвячених Волині. Том 36 «Волинь. Обряди, мелодії, пісні» вийшов у 1907 р. у Кракові, через 17 років після смерті видатного польського етнографа.
22 лютого 2024
Як писати листи. Поради від Алойзія Фелінського
Статті
До письменницької спадщини Алойзія Фелінського належать не лише художні твори та переклади, а й праці, які сучасні критики назвали би науково-популярними. Сьогодні ми ознайомимося з однією з них.
15 лютого 2024
Волинянин Алойзій Фелінський
Статті
«Пишаюся тим, що я – волинянин. Мені приємно заявити про це вголос: тим, чим інші письменники були зобов’язані монархам-просвітителям, я зобов’язаний громадянам, серед яких народився, з якими живу і яким найпершим присвячую мої труди», – писав один із наших найвідоміших земляків ХІХ ст.
29 січня 2024
Ян-Юзеф Фітцке – волинський учений
Статті
Коли людині не вистачає грошей на найосновніші потреби – це, безсумнівно, погано. Проте саме завдяки матеріальній скруті одного молодого польського вченого волинська археологія та краєзнавство збагатилися низкою важливих здобутків, відкриттів і публікацій.
20 січня 2024
Доля і спадщина Еви Фелінської. Частина 2
Статті
Біографію Еви Вендорф-Фелінської досить непогано дослідили історики. Також у своїх творах матір увіковічнив син – Святий Зигмунт-Щенсний Фелінський. Натомість письменницька спадщина самої Еви Фелінської залишається для багатьох своєрідною білою плямою.
12 січня 2024
Доля і спадщина Еви Фелінської. Частина 1
Статті
Сьогодні минає 230 років від народження видатної волинянки Еви Фелінської – авторки побутових романів і цікавих мемуарів, учасниці незалежницького руху, матері. Її непересічна біографія й багата письменницька спадщина варті того, аби ознайомитися з ними.
26 грудня 2023