Рівненсько-польські відносини: 100 лайків
Статті

Творець «Фейсбука» Марк Цукерберг нещодавно оприлюднив свої новорічні обіцянки на 2018 рік. Я вирішила піти його слідами і теж сформулювати для себе те, що я хочу досягнути в наступному році.

Традиція робити новорічні обіцянки – річ досить стара, але стратегії втілення їх постійно осучаснюються. Як вважають тренери-психологи, обіцянки повинні бути реальними, вимірними та достатньо мотиваційними. На додаток потрібно обрати собі нагороду за їх досягнення.

По-перше, не буду скандалити в магазинах, коли покупці мацатимуть випічку, не вдягнувши поліетиленові рукавички. Просто спокійно порахую від 10 до 1 і, ввічливо посміхаючись, скажу: «Шановний пан/шановна пані, чи не були би Ви ласкаві не порпатися у хлібі, адже я не знаю, де до цього були Ваші руки». Із такою ж самою галантністю я звертатимуся й до сусіда, собака якого кладе купу під моїми вікнами. Буду так робити і в Польщі, і в Україні, адже подібні речі не є прерогативою конкретної нації.

По-друге, назбираю мінімум 100 лайків на «Фейсбуку» за БУДЬ-ЩО. Таку обіцянку я зробила, проаналізувавши, що саме полюбляють лайкати люди і яких результатів вони досягають. Наприклад, друг мого чоловіка виставив на своєму акаунті знімок УЗД матки своєї дружини. Здається, на фото видно дитину, на яку вони чекають. І ось цей знімок висів у мене у стрічці новин на «Фейсбуку» до полудня. Всі ті, хто заглянув під час ранкової кави до Інтернету, аби перевірити, що нового у знайомих, мимоволі цього ранку метафізично побували в матці жінки друга мого чоловіка. Близько 400 лайків посипалося під цим постом!

По-третє, подивлюся фільм «Волинь». Ні, я цього дійсно хочу, але одночасно «байдики обсіли». Обіцяю собі, що подивлюся цей фільм, адже мені личить знати його зміст. Але що робити, коли кожного разу, як я вже маю його увімкнути, трапляється щось, що збиває мене з настрою, і… все це закінчується переглядом чергової частини «Пітбуля».

Як справдешній учитель польської мови за кордоном (тим більше за східним) включу до навчальної програми хоча б один урок на тему Виклятих солдатів. Планую це й урочисто розробляю конспект занять, роблю поважну міну, після чого йду на урок і… на радість групи кладу на стіл чергову гру типу «Dixit» або «Темних історій». І серйозний урок перетворюється у творчий розгардіяш, а замість вдумливої історичної дискусії виникає суперечка про те, хто перший розгадав страшну загадку або вигадав моторошний сценарій.

Також до кінця цього року обмежу споживання корівок відомого українського виробника. Свої щоденні покупки продуктів робитиму в іншому магазині, адже в теперішньому моя мила пані продавчиня, як тільки мене побачить і як тільки зауважить хоча б тінь сумніву на моєму обличчі, запитує: «200 грамів корівок?» І що я маю робити? Беру півкіло. Близько 70 грамів з’їдаю, доки дойду до дверей, 250 грамів залишається після вечері, а решту доїдаю вночі. І, йдучи на черговий плановий огляд до дантиста, не можу надивуватися тому, що знову мати-природа була до мене поблажливою.

Обіцяю теж, що цьогоріч перестану розмовляти сама з собою, коли залишаюся вдома сама й переглядаю новини про «квітучі» польсько-українські відносини.

Ну і врешті куплю собі чорно-червону футболку ФК «Верес» із Рівного. І той чувак, який працює у фан-магазині «Вереса», котрий нещодавно завзято і скрупульозно втовкмачував мені, що я повинна говорити не «Równe», а «Рівне», зовсім не відіб’є в мене охоту. Крім того, має ж бути нагорода!

P. S.: Прочитавши на свіжу голову цей фейлетон, я дійшла висновку, що 100 лайків мені не назбирати.

Ева МАНЬКОВСЬКА,

Українсько-польський союз імені Томаша Падури

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: 10 РОКІВ ІСТОРІЇ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВІДЛИГА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЧАС ПОМСТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: УЯВНИЙ БАНДЕРІВЕЦЬ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НЕВИДИМІ КОРДОНИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КИМ ТИ Є? СТАРИМ ПОЛЯКОМ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДИКТАНТ-ШОУ «ПО-ПОЛЬСЬКЄМУ»

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НА ГРАНИЦІ (ПРАВА)

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВОІСТИНУ БЕЗВІЗ!

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДВА МІСЯЦІ СВОБОДИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ОРГАЗМ НА КОРДОНІ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВЕРНУТИСЯ ЧИ НЕ ВЕРНУТИСЯ – ОСЬ ПИТАННЯ

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ: ШАНСИ ТА ЗАГРОЗИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВТОРГНЕННЯ ПОЛЯКІВ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ІКОНИ, ШАНСОНИ І ГОЛА БАБА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЗАЯВА АНТИПОЛЯКА

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024