Коли у важкому й нудному процесі дорослішання нам нарешті вдається досягти настільки зрілого віку, що ми починаємо розуміти дещо з навколишньої дійсності й відрізняти зерно від полови, ті, хто взяв на себе надзвичайно важке завдання виховання й навчання дітей, починають вкладати в наші капустяні голови різні істини, основоположні принципи та непорушні закони.
Однією з таких перших заповідей, сказаних категоричним і урочистим тоном, було: не обманюй, говори правду. Легко сказати, важче виконати. З душею на плечі, серцем у горлі та дрижаками в ногах не одне чадо чекало на грім з ясного неба, який, спадаючи раптово, покарає його, нечестиве дитя, за огидні брехні, якими сплямилася його непорочна душа, розповідаючи несусвітні речі про дядька-мільйонера з Америки.
Разом із віком, накопиченим досвідом і серйозним спогляданням світу фантастичні розповіді про членів дальшої та ближчої рідні почали уступати місце прерізним історійкам про власні досягнення. Щоби переконатися в цьому, не треба далеко ходити. Достатньо відкрити фейсбук, інстаграм чи іншу соцмережу, щоби пересвідчитися на власні очі, яке ж незвичайне, чудове і сповнене феєрверками життя ведуть наші знайомі.
Часом нам очі вилазять з орбіт і щелепа відвисає під час перегляду того, чим інші за будь-яку ціну хочуть із нами поділитися, при цьому брешучи як по нотах. Із плином часу ми стаємо все вправнішими в легкій невідповідності правді, а залежно від своєї професії вміло використовуємо набутий досвід.
Чи доводилося вам чути щось таке, коли ви повертали бракований товар: «Неймовірно, таке повернення в нас трапляється вперше»? Повіка продавця не здригається, коли він виголошує цю пишномовну фразу. Пацієнт, що заходить до лікаря без черги, кидає людям через плече: «Я тільки за рецептом». І після цього зникає на добрячих пів години.
А коли чуємо, що на роботі нас оточують тільки друзі, чи ми завжди в це віримо? Моя подруга під час вагітності набрала кількадесят кілограмів і при своєму зрості 154 см нагадувала кита. Вона замучила все оточення питаннями на кшталт: «Я дуже товста?» Усі як один муж із кам’яним обличчям завжди відповідали: «Та ні, лише трохи на животі, але це нормально».
Тож із тими нашими побрехеньками по-різному буває, і поки вони нікому не заподіюють кривди, а лише покращують стан нашого его, на цю невеличку людську ваду можна опустити заслону милосердя і прикрити око; аби не надто часто.
Вислів «брехня має короткі ноги» (kłamstwo ma krótkie nogi) означає, що рано чи пізно кожна невідповідність правді буде викрита, стане явною.
Відрізняти зерно від полови (odróżniać ziarno od plew) – вміти відділяти важливе від неістотного.
Капустяна голова (głowa kapuściana) – овоч, а також людська голова, в якій не надто багато розуму.
Із душею на плечі (z duszą na ramieniu) – зі страхом, неспокоєм.
Грім із ясного неба (grom z jasnego nieba) – раптова, несподівана ситуація або новина.
Повне феєрверків життя (pełne fajerwerków życie), тобто переповнене надзвичайними подіями, цікаве, кольорове.
Щелепа відвисає/падає (szczęka opada) – величезне здивування.
Брехати як по нотах (kłamać jak z nut), тобто впевнено, на заїкаючись, без сорому, не задумуючись.
У когось повіка не здригнеться (ані оком не моргнувши) (komuś nie drgnie powieka) – людина робить щось холоднокровно, вона дуже врівноважена.
Кидати слова через плече (rzucać słowa przez ramię), тобто знехотя, недбало.
Як один муж (jak jeden mąż) – усі разом, одноголосно.
Із кам’яним обличчям (z kamienną twarzą), тобто спокійно, без емоцій.
Прикрити/прикривати око (przymknąć/przymykać oko) – вдавати, що ми чогось не знаємо або не бачимо.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: У НОВОМУ РОЦІ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: СВЯТКОВА ЛИХОМАНКА
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПРОРОЧІ СНИ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: МЕДИЧНІ СЛОВЕЧКА
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЗВИЧАЙНІ ЗУСТРІЧІ
ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПРОДОВОЛЬЧІ АСОЦІАЦІЇ