ABC польської культури: ксьондз Юзеф Тішнер – по-перше людина
Статті

Одного дня під час зустрічі з дітьми отець Юзеф Тішнер запитав: «Яке з усіх творінь Богові вдалося найкраще?» Всі мовчали. За хвилину наперед вийшла дівчинка і відповіла: «Я». Пролунав сміх, проте панотець сказав: «Так. Ти маєш рацію».

Для Юзефа Тішнера найважливішою була зустріч з іншою людиною, потім – філософія і на третьому місці – священницьке служіння. За цим принципом він мислив, діяв і працював. Його життя і священницьке служіння відзначалися глибоким розмірковуванням над складними відносинами людини з Богом, з іншою людиною, природою і пошуками свободи у визначенні себе, своїх обмежень і можливостей.

Священником він став усупереч батьківській волі. Вивчав філософію і богослов’я в Ягеллонському університеті, закінчив Вищу духовну семінарію Краківської архідієцезії. Тут познайомився з Каролем Войтилою (майбутнім Папою і Святим Йоаном Павло ІІ, – перекл.), із яким товаришував до кінця життя. Умів поєднувати філософські, богословські та громадські захоплення з обов’язками душпастиря. Співпрацював із часописами «Znak» і «Tygodnik Powszechny».

Саме світ і люди, які нас оточують, їхні насущні проблеми, питання, смутки й радості стали центром зацікавлень Тішнера, тому він звернувся до феноменології та екзистенційної філософії, в яких убачав можливість займатися філософією з відсиланням на конкретні справи, що стосуються кожної окремо взятої людини.

У 1963 р. Юзеф Тішнер здобув докторське звання, захистивши дисертацію про Едмунда Гуссерля, яку він писав під керівництвом професора Романа Інгардена. Тема його праці «Я» трансцендентальне у філософії Едмунда Гуссерля».

У 1982 р. разом із професором Кшиштофом Міхальським і професором Гансом-Георгом Гадамером заснував Інститут гуманітарних досліджень у Відні. Поглиблено вивчав праці філософів Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля, Еммануеля Левінаса, Мартіна Гайдеггера, Серена К’єркегора, Фрідріха Ніцше та Едмунда Гуссерля. Багатьох із них читав в оригіналі.

Був капеланом Спілки підгалян (підгаляни – етнічна група в Карпатському регіоні, – перекл.). Відправляв для них щорічно меси на Поляні-Руснаковій біля Турбача. Сьогодні, йдучи промаркованою жовтим кольором стежкою на найвищу вершину Горців (хребет у Західних Бескидах, – перекл.), можна зайти до гарної каплички й помолитися за його душу та душу Йоана Павла ІІ, його друга.

Tischner 1

Плакат 20-х Тішнерівських днів, сайт dni.tischner.pl

Тішнер філософствував, ставив запитання й шукав добра для кожної людини. Він відчував відповідальність за себе й інших, бачив людину хвору, ту, що помирає, невпевнену й обтяжену сумнівами, не тільки і виключно якусь абстрактну ідею.

Він дуже любив розмови, тому вважав, що люди повинні спілкуватися між собою, особливо ті, що різняться поглядами. Був переконаний, що ніхто не має монополії на істину. Кожна частина істини повинна бути результатом діалогу. Тішнер вважав, що правда міститься десь посередині, вона з’являється в результаті діалогу й дискусії, обміну думками. Найважливішими, на його думку, є відповідальність, сумління, етика і звичайна людська солідарність. Його називали капеланом «Солідарності» з часу проповіді, з якою він звернувся до профспілчан 2 жовтня 1980 р. У ній він, зокрема, промовив відомі Христові слова: «Носіть тягарі один одного».

Багато разів дискутував і писав про свободу. Не любив вказувати людині єдино правдиві та правильні дороги – кожен, на його думку, має самостійно знайти свою стежку. Треба тільки показувати людям можливості, розмовляти з ними й остерігати перед спокусами скоритися наказам інших, а ще – навчити їх відповідати за свої вчинки. Він добре бачив людину гомо совєтікус, поневолену комуністичною системою.

Найвідоміші його книжки – це «Світ людської надії», «Захід томістичного християнства», «Ціннісне мислення», «Польська форма діалогу», «Нещасний дар свободи», «У країні хворобливої уяви», «Етика солідарності», «Ксьондз на манівцях», «Філософія драми», «Суперечка про існування людини», а також гумористична «Історія філософії по-гуцульськи».

Tischner 3

Tischner 4

Tischner 5

 Книжки авторства Тішнера, Public domain

Юзеф Тішнер славився неабияким почуттям гумору. Тож наведемо два його анекдоти. До хати Франека Гонсениці влітає з криком жінка: «Газдо, ваша баба зраджує вас у лісі з сусідом!» «Е-е-е, – відповідає спокійно Франек, – та який то ліс? Так, тільки три дерева…» І другий. Один гуцул почав незаконно будувати дім. Звів уже стіни, залишилося зробити дах, коли приїхала комісія й зупинила будівництво. Члени комісії склали протокол і опечатали вхід до будинку. Приїжджають через два дні, дивляться – а на хаті дах. «Агі, видите, пішов дощ. То й мусив був дах поставити, бо ся бояв, що то вам тії печатки намокнуть».

Однак найбільше мені запам’яталися слова Юзефа Тішнера, скеровані до Йоана Павла ІІ, коли той уже був хворий: «Страждання не облагороджують». Здається, він мав на думці, що страждання є тим, чим вони є, – болем, людською мукою, а не облагородженням будь-кого, й тому кожен із нас уникає страждань і болю, а шукає щастя.

Саме зараз, 13–15 жовтня, відбуваються 20-ті Тішнерівські дні, під час яких можна взяти участь у богослужінні в намірі професора Юзефа Тішнера, лекціях і диспутах про солідарність, історичні провини, любов і праведність. Можна також подивитися фільми про священника-філософа та послухати фрагменти його книжки «Етика солідарності». Деталі на сайті: dni.tischner.pl.

Після смерті, згідно із заповітом, Тішнера поховали в його рідному селі Лопушна. У Кракові діє Інститут думки Юзефа Тішнера, який займається збиранням всіх матеріалів, пов’язаних із ним, а в Лопушній є меморіальний дім, присвячений священнику-філософу.

Tischner 2

Могила Юзефа Тішнера в Лопушній. Artur Nowacki, CC BY-SA 2.0

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МЕЧИСЛАВ ФОГГ – СИМВОЛ ГАРНОЇ ПОЛЬСЬКОЇ ПІСНІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ДАНУТА СТЕНКА – АКТРИСА, ЯКА ЛЮБИТЬ БЕЗКІНЕЧНІ ВИПРОБУВАННЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЄЖИ ГРОТОВСЬКИЙ – ВЕЛИКИЙ ПРОВІСНИК, МАГ І РЕФОРМАТОР ТЕАТРУ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОРТЕЗ – ГІПНОТИЧНИЙ ГОЛОС НА СЦЕНІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КШИШТОФ КРАВЧИК – КОРОЛЬ ПОЛЬСЬКОЇ ЕСТРАДИ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АДАМ ЗАГАЄВСЬКИЙ – СПІВЕЦЬ СКАЛІЧЕНОГО СВІТУ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: СТАНІСЛАВ БАРАНЬЧАК – ВИДАТНИЙ ХІРУРГ СЛОВА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЮЛІУШ МАХУЛЬСЬКИЙ – КОРИФЕЙ ПОЛЬСЬКОГО КІНО

Схожі публікації
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
ABC польської культури: Казімеж Вежинський – митець-авангардист, фронтовий поет
Статті
Постать Казімежа Вежинського – винятковий приклад того, що патріотизм нічого не обмежує, він не нав’язує однієї визначеної ролі чи мартирології. Чи можна бути одночасно і митцем-авангардистом, який порушує норми сучасної поезії, і фронтовим поетом, завжди готовим боротися за Польщу? Казімеж Вежинський був саме таким.
29 лютого 2024
ABC польської культури: Антуан Цєрпліковський – найвідоміший перукар світу
Статті
Великі покази моди відомих модельєрів, які влаштовують у ХХІ ст. на манер грандіозних вистав, уже нікого не дивують. Загальносвітові конкурси майстрів гребінця і ножиць теж стали винятковими мистецькими заходами. Шлях до такого сприйняття праці людей, які асоціюються зі звичайним ремеслом шиття чи стрижки, не був встелений трояндами.
07 лютого 2024
ABC польської культури: Корнель Макушинський – письменник з усмішкою на гербі
Статті
Корнель Макушинський народився у Стрию в 1884 р. Там же розпочав навчання в місцевій гімназії. Однак йому не судилося стати її випускником, адже після першого класу його виключили.
25 січня 2024
ABC польської культури: Sanah – співачка, приречена на неймовірний успіх
Статті
15 серпня 2023 р. вона влаштувала чудовий концерт на Сілезькому стадіоні в Хожуві, потім виступила на Національному стадіоні імені Казімежа Гурського у Варшаві, а далі захопила глядачів на стадіоні Polsat Plus Arena у Гданську. Всі стадіони, на яких вона виступала торік, були заповнені вщерть. Її пісні почули понад 170 тис. глядачів.
23 січня 2024
ABC польської культури: Домінік Полонський – незламний віолончеліст
Статті
Він був геніальним і видатним віолончелістом. Немилосердна доля звела його зі смертю в розпал кар’єри. Новоутворення в мозку. Низка складних операцій. Полонський був єдиним у світі музикантом, який грав на віолончелі лише правою рукою. В одному з інтерв’ю він рішуче заявив: «Я поборов рак мозку тільки завдяки віолончелі».
10 січня 2024
ABC польської культури: Вєслав Охман – найвидатніших серед видатних
Статті
Вєслав Охман народився незадовго до початку Другої світової війни, в 1937 р. Його батька арештували німці в 1944 р., і ніхто більше про нього нічого не дізнався. Син так ніколи й не побачив батька. Хлопця виховувала матір, яка прищепила синові любов до мистецтва.
03 січня 2024
ABC польської культури: Музика у Кракові
Статті
Європейська столиця культури – це місто нашого континенту, обране Європейським Союзом, яке впродовж одного року має можливість представляти різноманітні аспекти і сфери мистецького життя самого міста, регіону та держави. Щоб отримати це таке почесне і водночас відповідальне звання, міста-кандидати повинні виконати багато умов, передбачених нормами євросоюзного права.
01 грудня 2023
ABC польської культури: Густав Голоубек – чарівник польської театральної сцени
Статті
Він уміло зіграв кожну роль, яку поставило перед ним професійне життя: Анджея Кеніга з фільму «Закон і кулак», Густава-Конрада у «Дзядах», короля Владислава Ягайла та Кордіана. Був чудовим актором і людиною, завдяки кожній своїй ролі доносив універсальні істини про людину та світ.
20 листопада 2023