Цьогоріч Інститут Польщі Східноєвропейського національного університету в рамках впровадження ідеї студентського душпастирства долучився до вшанування ювілейного Року Милосердя. У серпні на площі Святого Петра у Ватикані урочисто пролунало привітання Апостольської столиці, скероване до молодих українських паломників.

Незважаючи на вік та загрозу смерті, луцький єпископ Адольф Шельонжек відмовився покинути свою паству напризволяще.

Настоятель кафедральної парафії в Луцьку, в’язень ГУЛАГу, апостол Казахстану, отець Владислав Буковинський став блаженним.

11 вересня до лику блаженних був зарахований Владислав Буковинський, парох луцької кафедральної парафії в 1939–1945 рр., апостол Казахстану. А ще раніше, 4 вересня, закінчився дієцезіальний етап беатифікації ще одного церковнослужителя – Адольфа Шельонжека, луцького єпископа в 1925–1950 рр.

Дванадцятий рік поспіль у Кременці відбувається Міжнародний літературно-мистецький форум «Діалог двох культур». У 2016 р. урочистий захід, який пройшов у цьому багатому на історично-культурні традиції місті впродовж 4–6 вересня, зібрав понад сотню учасників.

Школи та польські організації, що діють на території Луцького консульського округу, 3 вересня приєдналися до Національного читання роману «Quo Vadis» Генрика Сенкевича.

16-раз в адміністративному центрі Підляського воєводства, місті Білостоці, пройшов Міжнародний марш живої пам’яті польського Сибіру.

Професор і віце-ректор Вищої духовної семінарії в Луцьку, парох костелу в Гуті Степанській, адміністратор у Ковелі, генеральний вікарій у Житомирі. Пережив табори Воркути, Іркутська та Комі АРСР.

Продовжуючи цикл статей про членів здолбунівського повітового осередку Союзу збройної боротьби – 2, пропонуємо увазі Читачів біографічний нарис про Владислава Кендзерського, засудженого до страти за конспіративну антирадянську діяльність вироком Рівненського обласного суду.

Станіслав Бонк – один із небагатьох героїв рубрики «Повернуті із забуття» (Волинський монітор, № 15 від 11 серпня 2016 р.), доля якого нам відома. Її розповідає Олександр Радіца, котрий досліджує історію здолбунівських харцерів.