Народна дипломатія часто дозволяє зробити те, що не змогла втілити в життя велика політика. До таких народних дипломатів можна віднести родину Скакальських із Кременця. Добро, засіяне ними в роки воєнного лихоліття, повертається сторицею сьогодні.  

Наша чергова публікація в циклі біографічних нарисів про учасників Союзу збройної боротьби – 2 присвячена Антону Гермашевському – чи не єдиному з керівництва організації, кому вдалося уникнути масових арештів у березні-травні 1940 р. Проте, як кажуть, від долі не втечеш: через рік, 15 березня 1941 р., у складі конспіративної групи «Три літери» він все ж потрапив до радянських казематів.

Про долі польських осадників із села Тайкури Рівненського району Рівненської області написала у своїх спогадах Вінсентіна Собєрайська.  

Однією з важливих магдебурзьких традицій європейських міст була багатокультурна мозаїка, яка природнім чином поєднувала різні національності та формувала державу. Друга світова війна та радянська окупація з її системою імплантації ідеї «гомо совєтікус» призвели до руйнування цієї моделі співжиття у європейському домі. Тому особливо важливим для нас є пізнання цієї Атлантиди, представники якої недавно відвідали Луцьк.  

У березні Люблін був багатим на українські події. Незалежно один від одного, відбулися кілька заходів, які стосуються східного сусіда Польщі. Зацікавлення Україною, як і раніше, високе, і не тільки з боку української національної меншини.  

Із часу Катинського злочину минає 76 років. Пам’ять про цю трагедію досі жива: вона промовляє до нас спогадами рідних та документами. Нагадують про неї також герої фільму Анджея Вайди «Катинь».

Уже втретє до Луцька завітали «Сестри Тельнюк». Цього разу, 2 квітня, у рамках всеукраїнського туру вони представили свій новий музичний проект «Наш Шевченко».

Наш черговий нарис у рамках циклу «Учасники польського підпілля 1939–1941 рр.» висвітлює частину життєвого шляху Леона Коваля, члена антирадянської польської організації Союз збройної боротьби – 2 в Луцьку.    

У Гусятинському краї, мабуть, немає такого села, де б не було костелу. Деякими з них опікуються парафіяни, деякі перебувають у занедбаному стані, інші вже напівзруйновані. Історії та фотографії всіх костелів зібрало Надзбручанське товариство польської культури та мови.      

У Сполучених Штатах Америки опублікували документи про американсько-радянські відносини упродовж 1981–1983 рр. «Деякі з них відкривають завісу американських розмов щодо Польщі», – повідомив портал tvn24.pl.