Радість, зворушення та сум – так коротко можу розповісти про мої відчуття після чергових відвідин місць, пов’язаних із життям моєї прапрапрабабусі Еви Фелінської – відомої письменниці, патріотки та матері Святого – архиєпископа Зиґмунта Щенсного Фелінського.

У 1941 році органи НКВС здійснили масові вбивства політичних в’язнів у тюрмах, що знаходилися на окупованих Радянським Союзом територіях Польщі, Литви, Латвії та Естонії. В’язнів убивали також на територіях, що належали СРСР до 1939 року (Мінськ, Орел, Вінниця), і там, де у зв’язку з нападом фашистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 відбувалася евакуація в’язниць.

Дубенський цвинтар у Рівному – це польський цвинтар, який майже повністю зберігся. Він привертає до себе увагу як самих рівнян, так і багатьох гостей Рівненщини, які з цікавістю його відвідують.

За селом Невірків, біля лісу б’є цілюще джерело. Люди називають його «криничкою». Вважається, що вода з «кринички» має лікувальні властивості. У самому ж селі є відновлена криниця, біля якої стоїть фігура-хрест. Біля нього зупиняються перехожі, щоб перепочити і напитися живильної водиці. Духовне джерело Невіркова – костел Святої Трійці – теж дочекалося на початок свого відродження.

У Волинському краєзнавчому музеї в рамках фестивалю «Стравінський та Україна» відбулася фотовиставка «Маестро і джаз» або «Портретування джазу вчора і сьогодні».

16 червня 1929 року в Луцьку урочисто відкрили Волинський музей. Сьогодні він носить назву Волинський краєзнавчий музей. Це найбільший і найдавніший із нині діючих музеїв області. До наповнення його фондів у міжвоєнний період долучилися, зокрема, Олександр Прусевич, Якуб Гоффман, Адам Войніч, Збігнєв Ревський, Казимір Пшемиський, Юліан Нєць, Йозеф Едвард Дуткевич, Тадеуш Сулімірський, Ян Фітцке.

Наше знайомство з Незалежним харцерським хуфцем «Кашуби» зі Швеції почалось ще у травні 2013 року у Варшаві. Нещодавно мені вдалося завітати до них у гості – до Стокгольму.

Джаз-фольк фестиваль «Музичні діалоги» вже вдесяте відбувся у Луцьку.

У приміщенні Луцької міської ради відзначили волинян, які ризикували власним життям у роки Другої світової війни, щоб урятувати євреїв від знищення нацистами.