Працювати за правилами
Інтерв'ю

Україна, яка чітко задекларувала свою проєвропейську орієнтацію, дала цим сигнал для змін в економічному векторі. Українські підприємці, оцінюючи країну для сприятливого ведення бізнесу, вибирають країни ЄС, серед них часто сусідню Польщу.

 

У Луцьку 3 грудня відбувся семінар «Власний бізнес в Польщі: перспективи та ризики для українських компаній». Його провів Михайло Романюк, адвокат, кандидат юридичних наук, спеціаліст із міжнародного приватного права, партнер українсько-польської юридичної компанії «Lex Consulting». Пропонуємо нашим Читачам розмову з ним.

 

– Пане Михайле, чи Ви володієте інформацією щодо того, скільки українських підприємців/фірм веде бізнес у Польщі?
– Думаю, такою інформацію ніхто достеменно не володіє. Ведеться статистика реєстрації в Польщі фірм з іноземним капіталом. Так, до прикладу, лише в третьому кварталі 2016 р. було зареєстровано близько 5,5 тис. таких компаній. Значна їх частина, безумовно, створена українцями. Водночас, варто зауважити, далеко не всі вони реально працюють.

 

– Для чого утримувати фірму в Польщі, якщо вона реально не працює? Кому це вигідно?
– Поширеною є практика, коли люди відкривають фірму в Польщі з наміром провадити там бізнес, але потім, з тих чи інших причин, втрачають до цього інтерес, і фірма перестає бути їм потрібною. Таких компаній безліч. Утримувати фірму, яка не працює, безперечно, не вигідно. Однак на її ліквідацію також необхідні певний час та кошти. Тому власники, як правило, просто залишають свої польські компанії без уваги та фінансування. Наслідки найрізноманітніші: в одних випадках справа обмежується просто виключенням фірми з реєстру, в інших – може негативно позначитися на керівництві чи власниках компанії.

 

– Із якими проблемами найчастіше стикаються українці, які створюють фірми або відкривають філії своїх підприємств у Польщі?
– Можна виділити дві основні групи таких проблем.


Перша – це так звані проблеми «бізнес-середовища». Виходячи на іноземний ринок, український бізнес опиняється в нових, досі невідомих для себе реаліях. Їх потрібно усвідомлювати та враховувати в процесі щоденної роботи. Не завжди це вдається. Основними ризиками є, відмінне від українського, правове регулювання підприємницької діяльності, особливості іноземного ринку, а також контрагентів, із якими необхідно працювати.


Інша група – це проблеми, що виникають через так званий суб’єктивний фактор. Не кожен підприємець здатен нормально працювати в нових для себе умовах та приймати при цьому правильні управлінські рішення. Серед основних ризиків: надмірна самовпевненість в процесі ведення бізнесу, подекуди ейфорія від можливості доброго заробітку, відсутність стратегії розвитку бізнесу в Польщі, помилки в організаційній побудові компанії тощо.

 

– Українська традиція ведення бізнесу допомагає чи є баластом для підприємців, які виходять на польський ринок?
– Звичка вести бізнес «по-українськи» безперечно заважає. На початках часто виникає спокуса спробувати вирішити те чи інше проблемне питання не зовсім правомірними методами. Однак у процесі роботи це, як правило, минає. Система чинних правовідносин змушує працювати за правилами. Не скажу, що в Польщі взагалі немає корупції, таке апріорі неможливо. Проте порівнювати її рівень із нашими реаліями не доводиться.

 

– Ви проводите семінари, присвячені веденню бізнесу в Польщі. Яка мета таких заходів? Чи українські органи влади зацікавлені у таких семінарах?

– Ми ставимо собі за мету сформувати в українських підприємців розуміння основних аспектів ведення бізнесу в Польщі. Окрім теоретичного матеріалу, намагаємося давати практичні поради: як поводити себе в тій чи іншій ситуації, з чого краще почати, як оптимізувати витрати на старті та ін. Ми жодним чином не агітуємо створювати бізнес в Польщі, чи переводити вже наявний в Україні бізнес за кордон. Ми прагнемо показати реальні можливості підприємницької діяльності на новій території. Однак чи зможе конкретний підприємець використати такі можливості, чи готовий він до ведення бізнесу в іншій країні, чи справді йому це потрібно, з огляду на сучасні ризики, кожен повинен вирішити для себе сам.


Чи зацікавлена українська влада в подібних семінарах? Важко сказати. Ми не з’ясовували її офіційної позиції щодо цього.

 

– Чи можна говорити про те, що такі семінари та тренінги сприяють європеїзації українського бізнесу або адаптації його до майбутніх євросоюзних реалій?
– Безумовно, так. На сьогодні, в абсолютній більшості випадків, український бізнес не має чіткого розуміння, як вести підприємницьку діяльність у європейських умовах. Однак, не знаючи ключових вимог, неможливо оцінити рівень конкурентоздатності свого продукту на європейському ринку, зважити свої можливості в роботі з іноземними контрагентами тощо.


У рамках семінарів, ми, власне, розглядаємо створення бізнесу в Польщі як можливість виходу українських товарів та послуг на нові, перспективні ринки ЄС.

 

– Який спектр зацікавлених таким семінаром, який Ви провели в Луцьку?
– В основному це малий та середній бізнес із різних регіонів України. В силу складної економічної ситуації в нашій державі підприємцям із кожним роком стає все важче «залишатися на плаву». Відтак інтерес до створення бізнесу за кордоном постійно зростає.


Великий бізнес, у свою чергу, використовує інші інструменти при виході на іноземні ринки.

 

– Чим польський ринок приваблює українських бізнесменів та чим українські підприємці/фірми можуть зацікавити польський ринок?
– Український бізнес у Польщі приваблюють, перш за все, чіткі та зрозумілі правила гри, надійність правової системи, відсутність податкового та адміністративного тиску. З іншого боку, це, звичайно, обсяг польського та європейського ринку, а також рівень платоспроможності громадян ЄС.


У свою чергу, станом на сьогодні в Польщі успішно працюють українські компанії з різних сфер, таких, як будівельні роботи, транспортні послуги, торгівля, ІТ тощо.

 

ВМ

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕСМЕНИ ПОВ'ЯЗУЮТЬ СВОЄ МАЙБУТНЄ З ПОЛЬЩЕЮ

НАШЕ ГАСЛО: «GO MODERN!»

ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ У ВОЛИНСЬКОМУ БІЗНЕСІ

ЕКОНОМІЧНА МІСІЯ

Схожі публікації
Учасники школи архітектури відвідали Дубно
Події
21 серпня Дубенське товариство польської культури приймало учасників денного табору, присвяченого архітектурі, який у ці дні проводить Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному.
21 серпня 2026
Безкоштовні заняття з польської мови в Дубні
Події
Дубенське товариство польської культури запрошує на заняття в суботньо-недільній школі польської мови, які проводить учитель із Польщі.
21 серпня 2026
Польські фразеологізми: Асертивність, тобто непросте мистецтво казати «ні»
Статті
У теорії все виглядає банально просто. Психологи переконують, що асертивність полягає у висловленні власних потреб та окреслені кордонів – спокійно, рішуче та з повагою до інших. Однак на практиці багато хто досі має із цим величезну проблему.
21 серпня 2026
В Івано-Франківську провели форум національних спільнот та корінних народів
Події
18 серпня в Івано-Франківську відбувся Західноукраїнський форум національних спільнот та корінних народів України «Єдність у розмаїтті: європейський поступ та спільна перемога».
20 серпня 2026
Харцерський табір у серці Карпат
Події
3–16 серпня Карпати стали домівкою для групи зухів, харцерів і мандрівників із Рівного, Здолбунова та Костополя.
19 серпня 2026
Сила родинних історій
Статті
В одному з варшавських сховків нещодавно натрапили на коробку з документами і фотографіями, які належали одному з героїв наших публікацій. Щоб знайти інформацію про власника, людина, яка відкрила цю коробку, ввела ім’я в гуглі. І натрапила на сайт «Волинського монітора», на текст із рубрики «Родинні історії».
19 серпня 2026
Репресовані волинські поляки: Постерунковий із Каменя-Каширського Францішек Дукевич
Статті
Як показують документи кримінальної справи Францішека Дукевича, його репресували тільки за те, що він був поліціянтом. Жодних доказів злочину слідству роздобути не вдалося, що не зашкодило засудити чоловіка до восьми років таборів.
18 серпня 2026
«Чиїми голосами звучить війна»: дискусія про документалістику і пропаганду в Музеї війни
Події
20 серпня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться дискусія «Чиїми голосами звучить війна: між свідченням і пропагандою». Про це повідомляє Польський інститут у Києві.
17 серпня 2026
На військовому кладовищі у Зборові звершили богослужіння
Події
15 серпня на військовому цвинтарі у Зборові відбулася урочиста меса з нагоди свята Успіння Пресвятої Діви Марії та Дня Війська Польського.
16 серпня 2026