Одну з вулиць Сьроди-Великопольської назвали іменем Стефана Шайдака з групи «Волинь»
Статті

28 лютого, напередодні 15-ї річниці смерті Стефана Шайдака, міська рада Сьроди-Великопольської прийняла ухвалу про надання його імені одній із вулиць.

Стефан Шайдак був поетом, співзасновником поетичної групи «Волинь», утвореної з ініціативи Чеслава Янчарського в другій половині 30-х років XX ст. в Рівному. До її складу входили Чеслав Янчарський, Вацлав Іванюк, Стефан Шайдак та Зиґмунт Румель. Згодом до групи «Волинь» долучилися Стефан Бардчак, Зузанна Ґінчанка, Юзеф Лободовський, Владислав Мільчарек, Василь Подмайстрович і Ян Спєвак.

Dziś myśli zielone chce uwieść Wołyń,
jak Łuck lubartowski Styr,
Kiwerce, Kiwerce –
kłujący życia wir,
o skrzypce poezji wołające serce.

Уривок із вірша Стефана Шайдака «Літо», «Okolica Poetów». 1936, № 8 (17), ст. 13

Стефан Шайдак народився 14 грудня 1910 р. у селі Туже біля Остшешова, помер 6 березня 2004 р. у Сьроді-Великопольській. У 1932 р. закінчив Державну вчительську семінарію в Остшешові. Того ж року почав працювати вчителем у початковій школі в Кемпні, а згодом в Остшешові. Із 1929 р. належав до групи польських поетів-автентистів.

1 вересня 1934 р. переїхав на Волинь: спочатку до Луцька, згодом до Рівного, а потім до Ківерців. Там у 1937 р. здав учительський екзамен і до кінця серпня 1939 р. працював учителем. У 1938–1939 рр. розпочав заочне навчання на гуманітарному факультеті Католицького університету в Любліні.

Після приходу радянських військ у Ківерці Стефана Шайдака заарештували, а згодом вислали до трудового табору в Сибіру. Після звільнення із табору він служив у 2-му корпусі генерала Владислава Андерса. Із ним пройшов усю Італійську кампанію – від Таранто до здобуття Болоньї через Монте-Кассіно й Анкону. 11–18 травня 1944 р. брав участь у битві за Монте-Кассіно.

16 липня 1947 р. на борту корабля прибув з Единбурга до порту в Гдині. Після повернення до Польщі поселився у Сьроді-Великопольській, де спочатку працював учителем у початковій школі № 2. Із 1959 р. учителювання поєднував із роботою бібліотекаря. У 1966–1975 рр., тобто після виходу на пенсію, виконував обов’язки директора педагогічної бібліотеки.

У 1967 р., тобто в 57-річному віці, здобув вищу освіту на філософсько-історичному факультеті Університету імені Адама Міцкевича в Познані, а наступного року закінчив культурно-освітні студії в тому самому навчальному закладі.

До 1939 р. Стефан Шайдак дебютував зі своїми віршами в літературних журналах «Wici Wielkopolskie», «Okolica Poetów», «Kamena» (виходила в Любліні), «Kurier Literacko Naukowy», «Kultura», «Kuźnica», «Fontana», «Prosto z Mostu», «Miesięcznik Literatury i Sztuki», а також у суспільно-політичних журналах «Nowy Przyjaciel Ludu» в Кемпні, «Gazeta Ostrzeszowska» в Остшешові, «Wielkopolanin» у Познані.

 

Szajdak ulica

 

Після війни публікував вірші в журналах і газетах «Nurt», «Gazeta Poznańska», «Głos Wielkopolski», «Literacki Głos Nauczycielski», «Bez Przysłony», «Fakty», «Nike», «Tygodnik Ludowy», «Średzki Kwartalnik Kulturalny», «Okolica Poetów» (1978 р., спеціальний номер), «Chłopska Droga», «Gazeta Zachodnia», «Народне здоров’я» (часопис Львівського медичного університету імені Данила Галицького).

У цей період він видав кілька поетичних збірок, зокрема «Dedykacje słońcu» (1992 р.), «Blask myśli» (1994 р.), «Gorące źródła» (1998 р.).

У 1978 р. Лодзьке видавництво розмістило твори Стефана Шайдака у виданні «Antologia Poezji Autentystów», а Познанське видавництво в 1981 р. надрукувало його вірші в антології «Pieśni i pejzaże». Його твори увійшли також до антологій «Drugi puls» (альманах учительської поезії, Познань, 1984 р.) та «Czas niezapisany» (поетичний альманах, Познань, 1999 р.). Після 1945 р. Стефан Шайдак опублікував багато критичних праць у педагогічних журналах. Був співавтором книг «Film skuteczną pomocą dydaktyczną» (Варшава, 1970 р.) та «Wielkopolskie sejmiki szlacheckie» (Сьрода-Великопольська, 1984 р.)

У 2012 р. вийшла книжка Марії Шадковської та Леха-Войцеха Шайдака «Стефан Шайдак – поет автентизму». У 2015 р. завдяки Інституту церковних досліджень, що діє в Луцьку, у видавництві «Wołanie z Wołynia» побачила світ поетична збірка «Стефан Шайдак. Вибрані вірші». У 2016 р. вийшла друком книга «Стефан Шайдак. Автентист. Співзасновник поетичної групи «Волинь». Твори», яка містить зібрану літературну спадщину Стефана Шайдака. У 2018 р. вірші поета оприлюднили польською та українською мовами у виданні «Stefan Szajdak. Blisko i Bliżej. Стефан Шайдак. Близько і ближче». Вірші Стефана Шайдака увійшли теж до першої частини «Антології поезії поетичної групи «Волинь», опублікованої у 2018 р. Чотири вище згадані видання вийшли під редакцією сина поета Леха-Войцеха Шайдака.

 

Szajdak ulica2

 

Лех-Войцех ШАЙДАК
Фото надав автор

Схожі публікації
«Ми не закриваємо цю історію». В Луцьку підсумували проєкт про скульптора Станіслава Сарцевича
Події
Під час підсумкової презентації проєкту «Сарцевич: віртуальне повернення луцького генія наївного мистецтва» команда, яка працювала над його реалізацією, розповіла про результати, поділилася досвідом його втілення в життя та міркуваннями щодо інших ініціатив.
05 грудня 2025
Сад скульптур луцького митця Станіслава Сарцевича доступний онлайн
Події
Платформа «Алгоритм дій» запустила сайт sartsevych.algorytm.ngo, присвячений життю і творчості луцького скульптора Станіслава Сарцевича
24 листопада 2025
Просвітниця з Корця
Статті
Про Зофію Рудоміна-Дусятську (в дівоцтві Ендрукайтіс) дослідники написали небагато. Згадуючи цю «тиху кресову героїню» з нагоди 140-річчя від дня її народження, я спиратимуся не лише на їхні публікації, а й на дані, знайдені мною у друкованих та архівних джерелах XIX–XX ст.
21 листопада 2025
Заглянути в сад Сарцевича
Статті
Уже чотири місяці платформа «Алгоритм дій» реалізує за підтримки Українського культурного фонду дослідження постаті скульптора-наївіста Станіслава Сарцевича, який жив і творив у Луцьку.
22 вересня 2025
У Луцьку представили книжку про воїнів Армії Андерса, пов’язаних із Волинню
Події
У Луцьку вийшла друком книга «Волиняни в Армії В. Андерса у Другій світовій війні». Видання представили в бібліотеці імені Олени Пчілки.
06 березня 2025
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Публіцистична та літературна спадщина
Статті
Емануель Малинський (1873–1938) – неординарна постать, польський письменник і публіцист. Його життя і творчість є цікавим свідченням складних часів, у які йому довелося жити.
28 січня 2025
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Щедрий благодійник, філантроп
Статті
На Волині Емануель Малинський активно долучався до громадської діяльності, підтримуючи ініціативи воєводи Генрика Юзевського. Він був відомим філантропом і щедрим благодійником для публічних інституцій. Його меценатська діяльність привертала найбільшу увагу та повагу. У народній пам’яті він залишився людиною, яка щедро та віддано служила своїй землі та її мешканцям.
14 січня 2025
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Пілот першого покоління, меценат авіації
Статті
Емануель Малинський (1873–1938) уособлював дух епохи, коли небо перестало бути межею і стало символом нових звершень. Його амбіції та мужність викликали захоплення і на Волині, і далеко за її межами, хоча ціна за це часто була високою. Малинський, заможний чоловік і щедрий меценат технічного прогресу, інвестував свої кошти та час у розвиток авіації, зробивши значний внесок у її становлення на початку ХХ ст.
20 грудня 2024
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Спроба оскаржити заповіт
Статті
Емануель Малинський залишив по собі заповіт, який є не лише актом останньої волі, але й свідченням його великого серця. Складений 7 жовтня 1937 р. у Познані нотаріусом Стефаном Пехоцьким, цей документ відображає його практичний, сповнений ентузіазму характер.
26 листопада 2024