Коли я тільки починала трохи більше пізнавати навколишній світ і зрозуміла, що існують фарби й олівці, зокрема столярний олівець, а їх використання приносить мені величезне задоволення, у вільні хвилини зайнялася виведенням своїх перших ліній і кольорових плям на папері.
Із часом цього ставало щораз більше і я все сміливіше бралася за малярське приладдя. Митець із мене нікудишній, я лише любитель і жалюгідний аматор – наслідувач великих, які залишили по собі чудові картини й рисунки.
Пам’ятаю, одним із перших моїх ескізів була копія картини Леона Вичулковського «Рибалка». Сидяча фігура в солом’яному капелюсі терпеливо вглядається у воду. Ледь золотавий посвіт із проблисками рожевого серпанку, суха трава, приголомшлива тиша й спокій, які віяли з цієї картини, залишилися зі мною донині.
«Рибалка», 1891 р. Public domain
Леон Вичулковський – прекрасний портретист, чудовий графік і рисувальник. Його, як і багатьох художників до нього, захопило велике мистецтво, але, щоб мати за що жити, він малював теж заради хліба. Такі роботи він виконував просто зі швидкістю конвеєра. Однак по собі лишив і те, чим пишався би будь-який митець.
Народився Леон у невеликому селі Гута-Мястковська, а дату його народження наводять двома способами. Згідно з чинним на загарбаній Росією території юліанським календарем, він з’явився на світ 11 квітня 1852 р. Удруге Вичулковський народився 24 квітня, тому що цього разу майбутнього автора «Оранки» записали згідно з григоріанським календарем, який уже давно був чинним у більшості європейських країн.
У 1869 р. сімнадцятирічний Леон розпочинає навчання у Школі рисунку у Варшаві, в якій освоює предмети, зокрема, під наглядом Войцеха Герсона. Ще будучи студентом, отримує срібну медаль за картину «Вмираючий галл». У 1875 р. виїжджає, як і багато його сучасників, до Мюнхена. Коли закінчилися гроші, художник почав вести два мистецьких життя.
Одне – сповнене високими художніми викликами, а друге, продиктоване злиднями, – це чисто комерційна мазня. Через два роки повертається на Батьківщину й починає навчання у Краківській академії художніх мистецтв. Вчиться під керівництвом самого Яна Матейка, навіть час від часу проживає в його домі. Заводить дружбу з іншим прекрасним митцем – Яцеком Мальчевським.
У 1880 р. Вичулковський виїхав на деякий час до Львова, але як особа, яка ніколи не затримується надовго в одному місці, в 1881 р. він уже у Варшаві з великою самовіддачею присвячує себе малюванню жанрових салонних сюжетів. Через два роки вирішує перебратися в Україну. Саме ця мандрівка приносить дуже далекосяжні наслідки.
У творчості митця починає домінувати позиція реаліста, захопленого безмежжям степу, чутливого до незвичайних барв і світлових ефектів сходів і заходів сонця, зачарованого строкатістю національних костюмів і розмаїттям типів селянських облич. Саме в цей час створено такі твори, як «Оранка на Україні», «Рибалки, що бродять у воді» та «Копання буряків».
«Оранка на Україні», 1892 р. Public domain
«Копання буряків», 1893 р. Public domain
Прозаїчні та буденні справи стають чимось незвичайним, коли він змальовує їх в оточенні феєрії насичених барв, що перетікають одна в одну, мерехтять мов опал. Маса кольорів, а також протиставлення контрастів перетворюють ловлю раків або сівбу збіжжя у справи з пограниччя магічного світу.
Його рибальські полотна викликають велику прихильність берлінської критики. В 1904 р. він отримує медаль на виставці в Сент-Луїсі, а в 1926 р. його нагородили золотою медаллю на Міжнародній загальній виставці в Парижі. 1927 р. – чергова золота медаль, цього разу на Загальній національній виставці в Познані. 1930 р. приносить нагороду міста Варшави. В 1931 р. Вичулковський стає членом чеської Академії наук і художніх мистецтв, у 1933 р. Академія художніх наук у Кракові присвоює художникові звання почесного професора.
Леон Вичулковський помирає 27 грудня 1936 р. від запалення легень.
Нині ім’я митця носять вулиці багатьох польських міст та Окружний музей у Бидгощі, який облаштував Дім Леона Вичулковського.
Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG