ABC польської культури: Аудієнція в театрі
Статті

Похід у театр – це ніби відвідини найкращого друга. Повертаючись додому, ніколи не маєш враження, що щойно витратив час на дурниці, на переливання з пустого в порожнє.

В антракті, як на пристойному прийомі, – ароматна кава або келих шляхетного бургундського. А головна страва – «Аудієнція, або Рай ескімосів», спектакль, створений видатним автором Богуславом Шеффером, який народився 6 червня 1929 р. у Львові. У сучасному світі, в якому правлять бал висококласні професіонали, фахівці у вузькоспеціалізованих дисциплінах, галузях науки та культури, професор Шеффер виглядає абсолютно винятковою, екстраординарною фігурою, яку навіть можна назвати людиною епохи Відродження.

Богуслав Шеффер. Public domain

За освітою він був теоретиком музики, композитором, диригентом і популяризатором польської музики у світі. Можливо, саме тому багато його спектаклів розпочинаються лекцією про музику. Паралельно з музикою автор «Аудієнції» успішно займався драматургічною та художньою творчістю. Шеффер – автор близько 550 музичних творів, які можна віднести до 23 різних жанрів.

При нагоді, ніби мимохіть, він написав 44 театральні п’єси, які дочекалися перекладів на 17 мов і які ставлять у всьому світі. Кожного разу вони мають той самий результат: гучні вибухи сміху в комплексі з рефлексіями про те, що в житті важливе, а до чого варто ставитися більш легковажно.

Окрім того, у професійному доробку Шеффера є книжки та підручники про музику, статті, присвячені культурі. Ця виняткова людина належить до творців так званого інструментального театру. Дебютував він п’єсою «Веберн», яка розповідає про життя цього австрійського композитора. Пізніше з’явилися такі твори, як «Сценарій для неіснуючого, проте можливого інструментального актора», «Квартет для чотирьох акторів», «Сценарій для трьох акторів».

Поряд із Ружевичем, Гомбровичем та Мрожеком Богуслава Шеффера вважають одним із найбільш новаторських і сміливих польських драматургів. Виконавці, які ведуть глядача в театральну пригоду, повинні володіти неабияким акторським талантом, а на додачу ще й мати відмінну фізичну форму й усесторонні вміння. Вони мають бути достобіса обдарованими, щоб упоратися з п’єсами Шеффера.

Кожна чергова сцена, хвилина акторської гри несе в собі величезні поклади абсурдного гумору, який завжди (більшою чи меншою мірою) спирається на міжлюдські відносини. Нерідко зі сцени лунають гіркі слова, які висміюють стереотипну поведінку, безглузді ситуації, несуттєві порівняно зі складністю світу проблеми.

Богуслав Шеффер так говорив про своє бачення театру: «Я виступаю за театр, меседж якого потрібно відгадати, за театр, сюжети в якому не розвиваються логічно, бо де в житті є логіка, в чому? Я виступаю за театр, який щось говорить, але не називає те, про що говорить, принаймні не безпосередньо, (…) тобто це театр людей розумних, яким нічого не підносять на тарілочці, людей, яких я емоційно та інтелектуально ваблю за собою. Я хочу, щоби глядач у театрі фантазував, а не перевіряв, чи все на своєму місці. Я пишу п’єси для мрійників – не для контролерів».

І додавав: «Я вважаю комічність найбільш креативним елементом. Креативність і серйозність виключають одна одну, я впевнений у цьому. Набурмосених потрібно виганяти з театру, бо в них точно занадто мало розуму, щоб їм щось у театрі вийшло».

Тому якщо колись на п’єсі Богуслава Шеффера актор запалить у твоєму черевику свічку, то знай, дорогий читачу, що це гарний знак, який свідчить, що тебе втягнули у спільну містичну забаву, якою є театр. Плачучи зі сміху в краківському храмі Мельпомени під час вистави, у нас виникає відчуття, що ми не змарнували ані хвилини нашого життя й на цей вечір знайшли свою країну радості, власний маленький рай.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Музична академія в Кракові, у якій викладав Шеффер. Автор: Zygmunt Put, CC BY-SA 4.0.

Схожі публікації
ABC польської культури: Маврицій Готтліб – художник двох світів
Статті
Митець народився 1856 р. у Дрогобичі в заможній єврейській сім’ї. Мавриція та його братів із раннього дитинства виховували у глибокій пошані до релігії та традицій юдаїзму і водночас в атмосфері толерантності до інших культур і віросповідань.
31 травня 2023
ABC польської культури: Марцін Свєтліцький – утікач і шукач літературних пригод
Статті
Марцін Свєтліцький народився у Кракові. Дебютував на шпальтах часописів «Na przełaj» і «Radar». Насамперед поет, а ще романіст і вокаліст групи «Світляки». Видав багато збірок віршів, детективні романи «Дванадцять», «Тринадцять» і «Одинадцять», поетичну прозу, музичні диски й мініальбоми. На Facebook веде сторінку Marcin Świetlicki INFO.
18 травня 2023
ABC польської культури: Польський театр у Познані
Статті
Він став невід’ємною складовою культурного життя Познані. Без цієї споруди неможливо уявити столицю Великопольщі. Вона височіє на вулиці 27 грудня в центрі міста з 1875 р.
14 квітня 2023
ABC польської культури: Найвідоміше кабаре Польщі
Статті
Найпопулярніше кабаре, яке діяло в Польській Народній Республіці, заснували в 1956 р. у Кракові в підземеллях Палацу під баранами, що під номером 27 на Головному ринку. Називалося воно «Підвальчик під баранами».
30 березня 2023
ABC польської культури: Шалена Зоха
Статті
Роботи Зофії Стриєнської в період найбільшої популярності, а він припав на міжвоєнні роки, поширювали у вигляді течок, альбомів і листівок. Багатьма роками пізніше картини цієї надзвичайно впізнаваної художниці я вперше побачила на поштових марках і вручну розмальованій порцеляні зі Цмельова.
02 березня 2023
ABC польської культури: Ян Новіцький – Великий Шу кіно, театру і життя
Статті
Його біографія – непересічна, а театральні й кінематографічні ролі, які він він зіграв, та ще вірші, колядки і книжки, які написав, схиляють до роздумів. Режисер Яцек Блават в інтерв’ю із Себастьяном Лупаком зізнався: «Він любив життя. Навіть не так любив, як ковтав, поглинав, їв його ложками. Завжди відкритий, дотепний, винахідливий у своїх репліках, а коли треба – цинічний».
16 лютого 2023
ABC польської культури: Просто кабаре
Статті
Кабаре в Польщі завжди з’являлися як гриби після дощу. Вони, особливо за часів ПНР, тобто так званої комуни, подібно до музики, особливо рокової, відігравали не тільки культурну, але й суспільну та політичну роль. Кабаре були свого роду клапаном, через який виходила безсильна злість пригнобленого панівним ладом суспільства, часто й густо приправлена знущальним сміхом.
03 лютого 2023
ABC польської культури: Марек Кондрат – театр, кіно і вино
Статті
У кінематографі він дебютував в 11 років. Кіномани мого покоління пам’ятають «Історію жовтої пулени» 1961 р., де Марек зіграв хлопчика на ім’я Вавжек. У підлітковому віці знявся у стрічці «Між берегами» і в культовому серіалі 60-х «Громадянська війна».
13 січня 2023
ABC польської культури: Єжи Поломський – співак багатьох поколінь
Статті
«У мене було яскраве життя і я ні про що не жалкую. Я робив те, що любив, і це моя найкраща нагорода», – говорив Єжи Поломський. Його пісні співала вся Польща. Цей надзвичайно обдарований артист був із поляками впродовж багатьох поколінь, мінливих мод і захоплень, завжди вірний своєму музичному стилю.
06 січня 2023