Різні конкурси та фестивалі, які проводять у всьому світі, крім розважальної функції, відіграють теж надзвичайно важливу роль. Вони є своєрідними дороговказами для всіх меломанів, шанувальників видовищного кіно чи поціновувачів доброї книги. Безсумнівно, свято друкованого слова, на яке всі книголюби очікують із великим нетерпінням, – це конкурс «Nike».

Для тих, хто не зорієнтувався, пояснюємо: назва походить не від відомої фірми, яка виготовляє спортивний одяг та взуття, а від богині перемоги, тому поляки називають премію «Ніке», а не «Найкі».

Літературна премія «Nike» – це найважливіша польська літературна нагорода, заснована в 1997 р. за взірцем британської Букерівської премії. Ідейна натхненниця проєкту – Генрика Бохняж, економістка, політикиня та бізнесвумен. Згідно з правилами конкурсу, змагання охоплюють творчість, пов’язану зі всіма літературними жанрами, як-от поезія, проза, драматургія, есе, і стосуються тільки живих авторів.

Суттєвим положенням регламенту конкурсу є те, що премію не можна розділити між кількома письменниками. Також завжди має бути лауреат, якого визначають у три етапи, що тривають із травня до жовтня. На першому етапі журі номінує 20 авторів, семеро з яких виходять до фіналу. Із цієї групи в день вручення нагороди, тобто в першу неділю жовтня, обирають переможця.

Цю нагороду, яку розцінюють як трамплін для амбітних авторів, вручають за конкретну книгу. Лауреат отримує красиву статуетку та чек на досить солідну суму. Серед переможців – багато відомих польських письменників і публіцистів. Наприклад, Мислівський, Токарчук, Пільх, Щигел, Стасюк. До цього почесного кола належить також Віолетта Гжегожевська, з якою ми мали приємність зустрітися в Луцьку. Інтерв’ю з письменницею вийшло на шпальтах «Волинського монітора».

Із нагоди проведення цього конкурсу варто згадати про автора статуетки крилатої богині, яку отримують нагороджені митці. Це Казімеж-Густав Земла – один із найбільш відомих і впізнаваних сучасних польських скульпторів.

Кожному, хто хоча б раз проїздом бував у Катовіце, однозначно впадають в око два об’єкти. Одним із них є унікальний спортивний комплекс, який поляки називають «Блюдцем», а другим – чудовий монументальний пам’ятник Сілезьким повстанцям у формі трьох орлиних крил, які символізують три сілезьких повстання. Загалом конструкція другого об’єкту, вилита з бронзи, важить 60 тонн.

Спортивно-розважальний комплекс «Блюдце» в Катовіце. Автор: Marek Mróz, CC BY-SA 4.0

Казімеж Земла говорить, що мистецтво, особливо скульптура, – це мандрівки часом. Думки поступово набувають тривимірності, щоб урешті стати реальним твором. Художник колись емоційно написав про свою роботу так: «Я почав плутати кольори. Колір для мене був не поезією, а фарбою. Я не знав: використати тут синій чи жовтий. Мене це абсолютно не хвилювало. Я не використовував колір як форму вираження. Я використовував дотик. Саме завдяки дотику скульптура стала мені близькою. Я був змушений доторкатися. Я віддав свою енергію матеріалові. Частина мене залишалася в скульптурах».

Цьогоріч омріяну багатьма тими, хто трудиться пером, статуетку богині перемоги отримала Зита Рудзька за роман «Сміється той, хто має зуби».

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька та Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Пам’ятник Сілезьким повстанцям. Автор: Lestat (Jan Mehlich), CC BY-SA 4.0