Пропонуємо вашій увазі сьогоднішній номер «Волинського монітора». На його шпальтах – 90-річчя костелу в Маневичах, родинні історії Софії Михалевич зі Здолбунова, візіонер із Полісся Емануель Малинський, ікона Матері Божої Коденської в Луцьку, палац князів Любомирських у Рівному.
Газету можна отримати в польських товариствах Волинської, Рівненської та Тернопільської областей, а також прочитати в pdf-форматі на нашому сайті в Архіві PDF.
***
90 років тому луцький вікарний єпископ Стефан Вальчикевич освятив під іменем Преображення Господнього новозбудований костел у Маневичах. Храм пережив часи слави, плюндрування та відродження. Сьогодні тут зберігається лише одна реліквія, яка була свідком перших відправлених у ньому богослужінь. Детальніше про це пише Роман Павлюк на ст. 7.
«У 1912 р. дідусь із бабцею переїхали з Чикаго до Стрільчиськ. Тут звели великий добротний будинок. У цій хаті ми всі й виросли», – розповідає «Волинському монітору» Софія Михалевич, голова Товариства польської культури Здолбунівщини. Запрошуємо вас на її родинні історії, які ми публікуємо на ст. 4–5.
«Цей ексцентричний польський землевласник із Волині, який став казково багатим після отримання спадщини, вирізнявся не лише ерудицією, але й здатністю передбачати майбутні події, що в поєднанні з його вмінням синтезувати інформацію та ретельним аналізом робило його одним із найяскравіших інтелектуалів свого часу», – пише про Емануеля Малинського (1873–1938 рр.) Катерина Глодя з Рівного. Сьогодні ми пропонуємо вам її перший текст із циклу, присвяченого цьому власнику великих маєтностей на Волині, письменнику та мандрівнику, який народився в Зірному неподалік Березного. Запрошуємо на ст. 12–13.
6 жовтня відбулося внесення копії чудотворної ікони Матері Божої Коденської до катедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку. Образ у 1723 р. коронував єпископ луцький Стефан-Богуслав Рупневський. Більше про урочистість та саму ікону ми пишемо на ст. 1.
На ст. 10–11 пропонуємо вашій увазі статтю про палац князів Любомирських у Рівному – пам’ятку, яка сьогодні вже не існує. Текст був опублікований у часописі «Земля Волинська» у 1938 р. Його автором був Збігнев Ревський – польський історик мистецтва та реставратор, який із 1936 до 1939 р. обіймав посаду реставратора пам’яток Волинського воєводства.
Замкові гори в Мельнику та Більську-Підляському, францисканський монастир у Дорогичині, пагорб у Мєркіне, Тракайський замок і Вежа Гедиміна у Вільнюсі – всі ці пам’ятки, пов’язані зі спадщиною Вітовта Великого, об’єднав проєкт «Цифрова трансформація для розбудови потенціалу культурної спадщини в Литві, Польщі та Україні». Більше про нього читайте на ст. 8–9.
У рубриці «Повернуті із забуття» сьогодні розповідь про Валентина Карліковського – депутата Сейму у 1919–1922 та 1938–1939 рр., заступника голови земельного управління Волинського воєводства в Луцьку, голову Воєводського товариства рільничих організацій і кіл, заступника голови Центрального товариства рільничих організацій і кіл у Варшаві. Запрошуємо на ст. 6.
Приємного читання!
***
Проєкт фінансує Міністерство закордонних справ РП у рамках конкурсу «Полонія та поляки за кордоном 2023», оголошеного Канцелярією голови Ради міністрів РП. Проєкт «Польська медійна платформа – Україна 2023–2025» реалізує фундація «Свобода і демократія». Публікації відображають лише погляди автора/ів і не представляють офіційну позицію Міністерства закордонних справ РП.
