«Сподіваюся, що ця конференція стане традиційною й долучиться до формування ідей екуменізму», – зазначив кандидат історичних наук Ігор Шніцер з Ужгорода, учасник наукової конференції про міжконфесійні відносини в Україні, яка пройшла в Луцьку 23 травня.

Міжнародна наукова конференція «Міжконфесійні відносини в Україні: історія і сучасність» відбулася з ініціативи Інституту розвитку церковних досліджень. Її провели з нагоди 650-річчя заснування Луцької дієцезії Римо-католицької церкви, яке відзначили цього року.

Співорганізаторами конференції стали Управління Луцької дієцезії, кафедра всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки, ВКО ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка та музейний простір «Окольний замок», у стінах якого відбувався захід. Він об’єднав дослідників із Торуня, Львова, Ужгорода, Чернівців та Луцька

Учасників привітали представники влади та Генерального консульства РП у Луцьку.

«У нас сьогодні різнобарв’я. І кожна конфесія має свою глибоку історію. Луцькій дієцезії 650 років. Протягом цих кількох сотень років десятки поколінь змінювалися, але зберігалося те, про що сьогодні будуть говорити», – сказав заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт, згадуючи й інші конфесії, які нині діють на Волині.

Генеральна консулка Республіки Польща Анна Новаковська також говорила про 650-річчя Луцької дієцезії: «Це дійсно довга історія, яка є частиною польсько-українських відносин».

Перше пленарне засідання було присвячене історії Римо-католицької церкви на Волині, Галичині та Закарпатті, історіографії та співіснуванню парафіян різних конфесій. Зокрема, йшлося про феномен Церкви в Церкві на Закарпатті, коли греко-католики після заборони діяльності Греко-католицької церкви та передачі їхніх храмів Православній церкві цілими парафіями ставали православними, і таким чином формально існували як православні віряни, а неформально зберігали єдність своєї греко-католицької спільноти.

«Цей феномен описала Наталія Шліхта. Я погоджуюся з її концепцією стосовно формування Церкви в Церкві. По суті громада греко-католиків, яка не мала іншого виходу, як перейти у православ’я, зберігала за собою храм і свого священника й таким чином зберігала свою громаду й ідентичність», – зазначив кандидат історичних наук Володимир Фенич з Ужгорода.

Більше про міжконфесійні відносини в Україні науковці говорили під час другого пленарного засідання. Доповіді були присвячені, зокрема, міжетнічним суперечкам у Православній церкві Буковини в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., Православній церкві на Волині в міжвоєнний період ХХ ст., священникам Мукачівської греко-католицької єпархії, релігійному визнанню волинських чехів та християнським капеланам у тюрмах Волині та Галичини в 1918–1939 рр.

«Такі наукові конференції важливі, оскільки вони показують спільну історію. Завдяки їх проведенню ми хочемо показати масштабність, оскільки насправді міжконфесійні відносини в України завжди впливали на державотворчі процеси, формування суспільства, розвиток культури та освіти. Ми хочемо показувати те, що нас об’єднує», – прокоментував «Волинському монітору» отець-канонік Павло Хом’як, директор Інституту розвитку церковних досліджень, канцлера Управління Луцької дієцезії Римо-католицької церкви.

Усі представлені під час двох секцій наукові розвідки вийшли друком у колективній монографії «Катедральні записки» (Випуск 1, 2025), підготовленій організаторами конференції. Її презентували між пленарними засіданнями.

Тоді ж присутнім представили монографію «Римо-католицьке духовенство Львівської та Луцької дієцезій у 1939–1991 роках: особливості діяльності» авторства доктора філософії, отця-каноніка Павла Хом’яка.

«Ця монографія – вираз вдячності всім тим, хто був перед нами, завдяки кому християнська традиція і віра збереглися в людських серцях», – сказав отець-канонік Павло Хом’як. Він висловив вдячність передусім єпископу Маркіяну Трофим’яку, який спонукав його записувати історію поки живі її свідки, та докторці історичних наук Людмилі Стрільчук, під керівництвом котрої він проводив наукове дослідження.

Автор подякував також кандидатці історичних наук Аллі Дмитренко за надану в процесі роботи над монографією допомогу. «Як виявилося, її чоловік Віталій Дмитренко був свідком цих подій у Луцьку. І для мене це було великим відкриттям», – зазначив отець-канонік Павло Хом’як.

Нагадаємо, що у 2024 р. ми опублікували на сторінках «Волинського монітора» родинні історії Віталія Дмитренка. У розмові з нами він розповів, про те, як наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. був міністрантом у каплиці на католицькому кладовищі в Луцьку, зруйнованому в 70-х рр. та перетвореному на так званий Меморіал слави. Пан Віталій згадував також про те, як після закриття владою каплиці, яка фактично слугувала храмом для луцьких католиків, вони збиралися на молитви в помешканні його хрещеної мами Марії Клешни.

Під час презентації отець-канонік Павло Хом’як та докторка історичних наук Оксана Каліщук розповіли про концепцію діяльності створеного ними Центру україно-польського порозуміння. Ознайомлюючи присутніх із запланованими напрямками діяльності центру, Оксана Каліщук говорила також про роль Церкви в українсько-польському історичному порозумінні.

Текст і фото: Наталя Денисюк