Польські фразеологізми: Читати варто
Статті

Читати варто, або Коротка розвідка на тему, що книжка існує не лише для того, щоб підставити її під ніжку розхитаного столика.

Ми живемо в часи, коли людина може впродовж хвилини дізнатися погоду на іншому кінці світу, замовити обід, подивитися відеоролик про кота, який грає на піаніно, а ще посваритися на смерть і життя з незнайомою людиною в інтернеті.

Тож важко дивуватися, що книжка для багатьох здається винаходом настільки ж древнім, як і гончарний круг. Вона стоїть собі спокійно на полиці, збирає пилюку і чекає на кращі часи. Проте часом на неї покладають важливу місію: нею підпирають розхитаний столик. Варто визнати, що деякі з книжок, особливо так звані цеглини, дійсно добре справляються із цією роллю. Проблема в тому, що це виглядає трохи так, як коли фортепіано використовують для того, щоб сушити шкарпетки.

Багато людей кажуть, що в них немає часу на читання. Це дуже цікаве твердження, особливо тоді, коли ці самі люди годинами можуть переглядати відео про те, як хтось чистить картоплю або тестує 20 різних видів жувальної гумки. Зате коли на горизонті з’являється книга, раптом виявляється, що день закороткий.

Може скластися враження, що лише для того, щоб відкрити роман, потрібні надлюдські зусилля та підготовка, які можна порівняти з підкоренням Евересту. Тим часом книжки мають одну незвичайну якість. Вони дозволяють нам заглянути туди, куди ми зазвичай дістатися не можемо. Завдяки їм ми можемо подорожувати без квитка, зустрічатися з людьми з багатовікової давнини та переживати пригоди, не ворухнувши пальцем у черевику.

Ба більше, не потрібно при цьому вибивати відкриті двері, адже для нас уже все підготували. Автор виконує величезну роботу, а читач отримує готовий квиток у світ уяви.

Звичайно, не кожен одразу стане книжковою міллю. Є люди, які, побачивши товсту книгу, виявляють усі симптоми серйозної хвороби. Їх жахають велика кількість сторінок, виносок і розділів, відсутність барвистих картинок і безліч абсолютно незрозумілих слів. Потенційний читач забуває, що читання – це не іспит. Ніхто не роздає бали за кількість прочитаних сторінок.

І смішно, і страшно, що багато людей вважають книги нудними, хоча ніколи не давали їм справжнього шансу. Це ніби говорити, що тобі не подобається морозиво, бо ти колись спробував одну кульку зі смаком шпинату. Такий підхід часто призводить до ситуацій, коли людина іде коротшим шляхом. Замість того, щоб самостійно досліджувати світ, вона задовольняється короткими описами, чиїмось аналізом та уривками інформації. Вона лише трохи лизнула знань, і на цьому все. Вона трохи знає і вже відчуває, що з’їла всі розуми.

Книги вчать терпеливості. У світі миттєвої інформації та блискавичних відповідей це майже екзотична навичка. Гарний роман не розкриває всі свої секрети одразу. Треба почекати, подумати, іноді повернутися до попереднього розділу. Це не спринт, а прогулянка.

І саме тому багато читачів виявляють, що під час читання вони можуть на мить відірватися від реальності. Без авіаквитка, без валізи, без черг на реєстрацію. Звичайно, це не означає, що кожна книга є шедевром. Є такі книжки, які змушують людину кинути їх під три чорти і повернутися до перегляду серіалів. Але те саме стосується фільмів, музики чи їжі. Те, що вам випадково трапився поганий суп, ще не означає, що треба відмовитися від обіду до кінця життя.

Читання розвиває уяву та словниковий запас. Завдяки йому легше формулювати думки, розуміти інших людей та сприймати різні погляди. Це особливо важливо сьогодні, коли деякі люди готові йти у вперте, навіть коли факти явно суперечать їхній думці.

Книги вчать смиренню. Вони показують нам, що світ складніший, ніж нам могло здаватися після прочитання кількох коментарів у соціальних мережах. Тому читати варто. Не для того, щоб вразити друзів кількістю прочитаних томів, і не для того, щоб створити на полиці декорацію, яка відповідає кольору штор. Читати варто, тому що книги розширюють кругозір, стимулюють уяву та дозволяють краще зрозуміти світ.

А якщо столик удома виявиться розхитаним, завжди можна знайти інше рішення. Шкода прирікати гарну книгу на роль додатку до меблів. Зрештою її написали для того, щоб людина її читала, щоб зачепилася за її зміст, а не для того, щоб підпирати ніжку столу і мовчки дивитися на інтелектуальний занепад Homo sapiens.

***

Чекати на кращі часи (czekać na lepsze czasy), тобто утримуватися від дій, відкладати плани на потім.

Книжка-цеглина (książka cegła) – книга дуже великого обсягу, зазвичай важка та товста.

Не ворухнути пальцем у черевику (nie ruszać palcem w bucie), тобто бути цілковито бездіяльним, лінивим, не робити жодних зусиль.

Вибивати відкриті двері (wyważać otwarte drzwi) – робити справу, яку вже давно вирішили.

Книжкова міль (mól książkowy) – це людина, яка дуже багато читає.

Іти у вперте (iść w zaparte), тобто наполегливо та послідовно щось заперечувати, наполягати на своїй думці.

Габріеля Возняк-Ковалік,

учителька, скерована до Луцька організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Справжні зірки і такі собі зірочки
Статті
Ще недавно зірки асоціювалися з чимось віддаленим, що миготить високо над головою і для споглядання чого потрібні телескоп, терпеливість і дрібка романтизму. Зараз достатньо смартфона, стабільного сигналу і вміння робити здивовану, але природну міну, щоб за один пополудень опинитися на свічнику.
22 липня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Весна, весна, весна, ах це ти…
Статті
Весна приходить щороку, проте кожного разу люди роблять великі очі й поводяться так, ніби відкрили Америку. Ба більше, вони повідомляють про це направо і наліво з енергійністю, достойною середньовічного герольда, який перебуває на службі в його високості короля.
11 травня 2026
Польські фразеологізми: Як без відрази дивитися на себе в дзеркало, або Мистецтво зберегти обличчя
Статті
Дехто з нас вранці стає перед дзеркалом і на хвилину задумується, чи це ще він у власній шкірі і з власним обличчям чи вже тільки сума рішень минулих днів. Ніби все сходиться. Та сама зачіска. Часом та сама лисина. Ті ж самі очі, той самий злегка заспаний вираз обличчя. І тут раптом з’являється щось інше. У дзеркальному відображенні людина помічає певну зміну.
29 квітня 2026
Польські фразеологізми: Брехня має короткі ноги
Статті
Якби брехня було спортсменкою, то, найімовірніше, виступала би в бігові на 100 метрів. Не тому що вона швидка, а тому що брехня має короткі ноги й на довшій дистанції в неї збилося би дихання, вона шпорталася би та хекала.
22 квітня 2026
Польські фразеологізми: Ніс догори
Статті
Задирання носа – явище таке ж давнє, як і людство, та водночас воно напрочуд стійке до цивілізаційного поступу. Змінюються часи, костюми та технології, але людська потреба показати світові, що я це щось більше і я вам доведу, непохитно триває й донині.
03 квітня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026