Люблін, найбільше польське місто на схід від Вісли, притягує все більше студентів зі Сходу. Проте й поляки можуть почуватися тут як за кордоном. Пов’язано це з цікавими спеціальностями. Одна з них – українська філологія.

Українську мову можна вивчати в Університеті Марії Кюрі-Склодовської, Люблінському католицькому університеті, кількох мовних школах або спілкуючись із численними українцями, які тут проживають.

В Університеті Марії Кюрі-Склодовської спеціальність «Українська філологія» з’явилася наприкінці 70-х рр. ХХ ст. Вона не належить до найпопулярніших, ліцензійний обсяг – 16 місць на бакалавраті та 27 у магістратурі. Все частіше на неї подають документи також українці. Навчання за цією спеціальністю, крім типових філологічних предметів, передбачає теми, пов’язані з історією, культурою, літературою та політичною системою України. Найкращі студенти отримують направлення на практику та стажування за кордоном.

Основи української мови можна освоїти також на спеціальності «Східноєвропейські студії» на факультеті політології. Ця спеціальність не філологічна, а політологічна, відповідно вивчення української полягає в розвитку навиків розмовної мови та розуміння. Крім української мови, студенти вивчають російську та одну із західних мов (як правило, англійську), хоча головне завдання – сформувати у студентів розуміння соціальних, політичних та економічних процесів, що відбуваються у Східній Європі, в тому числі в Україні.

Люблінський католицький університет запрошує вивчати українську мову в рамках слов’янської філології. Протягом навчання тут можна вивчити як мову Тараса Шевченка, так і російську, яка є головною мовою на цьому напрямку. В університеті передбачено кільканадцять місць на бакалавраті та в магістратурі.

У Любліні небагато мовних шкіл, що пропонують вивчення української мови, хоча вчителя знайти нескладно.

– Немає зацікавлення вивченням української. У мовній школі, де я навчаюся, не сформувалася група, хоча достатньо п’яти осіб. Поляки вважають, що краще вивчати інші мови. Ніхто не їде працювати в Україну, а якщо вже їде, то може порозумітися, розмовляючи трохи польською, трохи українською, – говорить Міхал, студент Університету Марії Кюрі-Склодовської, котрий закоханий в Україну.

Справді, в школах, у яких я цікавилася про вивчення української мови на вищому рівні, ніж початковий, мені відповіли, що це можливо тільки тоді, коли збереться група з кількох слухачів.

– Ми можемо організувати курс на будь-якому рівні. Це залежить від того, як учні знають мову, – пояснює Катажина Лукашевич-Гжегорчик зі Школи іноземних мов «Profi-Lingua». Таким чином, школи готові навчати української, але немає охочих.

Перевірене місце, де можна вивчити українську, – «Українське товариство» у Любліні, яке проводить мовні заняття в рамках недільної школи. Уроки призначені в першу чергу для молодих українців та осіб українського походження, які постійно проживають у Польщі.

Небагато поляків цікавиться вивченням української, переважно це люди, що захоплюються Україною. До таких належить Гося з першого курсу філології.

– Я завжди хотіла вивчити цю мову і свідомо вибрала філологію. Моя родина проживає неподалік від польсько-українського кордону, тому я обрала цю спеціальність, – говорить Гося.

Схоже було з Асею Жеман:

– Ідея навчатися на українській філології була в моєму випадку повністю свідомою. Я закохалася в цю країну, коли вперше поїхала туди у 2005 р. із друзями на Різдво. Пізніше я вже не могла уявити, що можу вивчати щось інше. Я не шкодую про свій вибір, але хвилююся, чи знайду роботу за фахом.

Поляки часто гірше від українців знають польську та українську мови.

– Люди з України приїжджають до нас на навчання й на високому рівні вивчають польську. Ми рідко вчимося чи працюємо на Сході, тому більшість моїх знайомих обирає іншу філологію, наприклад романську, німецьку або англійську, – пояснює Міхал.

У відповідь на запитання, що найбільше цікавить їх в Україні, мої співрозмовники називають традиції, історію держави, політичну систему, культуру.

Побоювання про майбутнє, які має Ася, обходять Госю стороною:

– Хоча я на першому курсі, у мене вже є дві пропозиції роботи, пов’язані з мовою.

Дівчина вважає, що навчання готує до професії, хоча вона й уявляла його собі інакше. Насамперед, вона вважає, що вивчення основ української мови проходить занадто повільно. У свою чергу Ася Жеман шкодує, що в програмі невелика кількість занять із перекладу. Вона б замінила ними деякі зайві, на її думку, предмети. Студентка ще не має конкретних професійних планів:

– Я припускаю, що могла би працювати в якійсь фірмі, яка займається торгівлею та співпрацею з Україною. Хоча поки що мене найбільше цікавить схожість української з іншими східними мовами, її історія, заглиблення в етимологію слів.

Велику групу тих, хто вивчає українську філологію та славістику, складає молодь зі Східної Європи. Молоді українці, білоруси та росіяни вивчають у Польщі рідні мови. Іноді вони роблять це, щоб дослідити їх із погляду філології та стати перекладачами чи вчителями, а іноді просто, щоб без особливих зусиль здобути яку-небудь освіту в Польщі.

– На нашому курсі є 16–17 осіб з України та близько шести з Польщі, тобто диспропорція дуже велика. Викладачі на початку були шоковані тим, що на курсі так мало поляків, проте тепер це не має для них значення. Деякі намагаються підготувати заняття, орієнтуючись на нас, щоб ми якомога швидше вивчили мову, – пояснює Гося.

У схожій ситуації й Ася:

– На моєму курсі навчається 11 осіб, із них лише двоє мають польські прізвища. Решта походить з України. Я вважаю, що їм, певною мірою, простіше, вони не мусять витрачати стільки часу, наприклад, на роботу над наголосом, – жаліється дівчина. – Звичайно, у зв’язку з цим, українці, що вивчають українську філологію, не докладають зусиль під час занять. Вони переважно не готові до них та вважають, що все можуть. Мені здається, що в такому разі саме від них потрібно вимагати якомога більше, щоб вони отримали хоча б щось від навчання в Польщі.

Олена Кохман (18 років) і Юлія Сидор (22 роки) родом з України, а нині вивчають українську філологію в Любліні.

– Мені дуже подобається українська мова, але також я люблю подорожувати. Навчання в Польщі – це унікальна можливість познайомитися з цією країною та Європою. Я обрала цю спеціальність, щоб мені було легше на початку, – щиро зізнається Олена. Дівчина каже, що не нудьгує в університеті, хоча українська мова є для неї рідною. Вважає, що це можливість краще вивчити польську.

На моє запитання, які в неї перспективи працевлаштування у своїй країні, відповідає:

– Я не знаю, не зацікавилася. Але мої друзі й родина радіють, що я навчаюся в Польщі.

– А хіба не краще було б у такому разі обрати польську філологію? – запитую.

– Побачимо, можливо, це буде моя друга спеціальність, – задумується Олена.

Юлія, обираючи україністику, повірила схвальним відгукам студентів старших курсів. У її родині розмовляють як польською, так і українською, оскільки дівчина має польське походження. Юлія переконує, що на навчанні немає часу нудьгувати.

– Це типовий філологічний факультет, який вимагає багато писати, читати, перекладати, вивчати історію чи літературу. Свого часу я навіть мала перездачу з історії. – На думку дівчини, українці також отримують знання, вивчаючи філологію. Близько 50 % занять проводиться українською мовою, решта – польською, тому іноземці мають можливість краще вивчити місцеву мову. Юлія, крім україністики, вивчала також англійську філологію, тому мріє про те, що стане перекладачем. – Та навіть, якщо мені це не вдасться, мови завжди стануть у пригоді, – додає вона.

Чи має українська філологія шанс вижити серед нових більш привабливих факультетів? Усі мої співрозмовники кажуть, що так. До Любліна приїжджає все більше українців, які дбатимуть про свою рідну мову й можливість вивчення її в Польщі. А знання будь-якої іноземної мови завжди цінуватиметься.

Агнєшка БОНДЕР