Тадеуш Конвіцький. Філософія життя
Статті

15 січня у Варшаві відбувся похорон Тадеуша Конвіцького. Із видатним письменником, режисером і сценаристом прощалися родина, президент Польщі Броніслав Коморовський і вірні друзі.  

Тадеуш Конвіцький написав романи «Sennik współczesny» (1963), «Wniebowstąpienie» (1967), «Kalendarz i klepsydra» (1976) та «Mała Apokalipsa» (1979). Працював режисером над такими фільмами, як «Ostatni dzień lata» (1958), «Zaduszki» (1961), «Salto» (1965) i «Jak daleko stąd, jak blisko» (1971), які нині вважаються класикою польського кінематографа. Конвіцький був також режисером фільмів «Dolinа Issy», знятого за романом Чеслава Мілоша, і «Lawа» за твором «Dziady» Адама Міцкевича. Окрім цього, він був автором сценаріїв до фільмів «Matka Joanna od Aniołów» (1961) за твором Єжи Кавалєровича й «Faraon» (1966), а також «Jowitа» Януша Моргенштерна (1967).

Тадеуш Конвіцький належав до покоління, на долю якого випали тяжкі випробування. Він народився в 1926 р. у Новій Вілейці на Віленщині. У 1939 р. йому виповнилося 13 років, а в 1944-му він приєднався до підпілля, був в Армії Крайовій. У травні 1945 р. був експатрійований до Польщі. Коли закінчилася війна, Тадеушу Конвіцькому було 19 років. Як і кожен у той час, він шукав своє місце на Землі. Післявоєнна Польща не була такою, на яку чекали та за яку боролися поляки. Десятиліттями тривав процес відновлення свободи. Життя Конвіцького було обумовлене ходом історії, а його біографія та досвід відображені у фільмах і книгах.

Діячі культури так згадували про Тадеуша Конвіцького:
«Він був великим магом прози, людиною, яка творила з нечуваним відчуттям реальності, але завжди в його творчості був якийсь чарівний елемент. (...) Він був дуже мудрою і чесною людиною» (письменник Павел Хюлле).

«(…) жив у крихітній квартирці, поряд із Новим Світом. Із балкона можна було побачити Палац культури, який він дивовижно описав у романі «Wniebowstąpienie». (…) завжди поруч із ним було повно духів. Привиди минулого, з його Віленщини, з часів його служби в Армії Крайовій, коли був молодим хлопцем» (письменник Януш Гловацький).

«Тадеуш Конвіцький був втіленням спокою і в житті, й на роботі. Я ніколи не бачила, щоб він нервувався. Сам собою був тихим, тому що мав великий заряд поезії та артистизму, створював чудову робочу атмосферу, не потребуючи багатослівності. Як режисер, він залишався на другому плані, а це рідкість» (акторка Йоанна Щепковськa).

«Це був автор «польської тематики», тому що у своїх книгах він завжди порушував проблеми Польщі та поляків, писав про їхні клопоти та нещастя. Його письменництво базувалося, як правило, на великих переживаннях, чомусь трагічному, а на фоні була доля Польщі» (публіцист і кінокритик Збігнев Пєтрасік).

«Він був дуже відважним у своїх фільмах і в той же час – дуже особистим, так само, як і в літературі. Завжди обертався в тій міфологічній долині Ісси навколо тем, джерелом яких була його біографія. Для мене це був один із найбільш видатних і важливих творців фільмів. Трохи прикро, що він полишив камеру, адже ще був у змозі багато дати польському кінематографу, що формувався після 1989 р.» (кінознавець Кшиштоф Корнацький із Гданського університету).

Розмови з Тадеушем Конвіцьким, записані різними авторами та опубліковані в книжках чи зняті на камеру, перетворювалися в незвичні оповіді. Один із таких прикладів – фільм режисера Яна Холоубка «Słońce i cień». У ньому показано звичайний обмін думками двох видатних людей – Густава Холоубка та Тадеуша Конвіцького. Як ніби нічого не відбувається, просто звичайна прогулянка двох літніх чоловіків у лісі, а твориться історія про людську долю, дружбу, дитинство, страхи, любов, літературу, самотність і старість, останні справи або кар’єру – поважно, але й із гумором. Не перестаєш дивуватися, що так гарно й мудро можна говорити один з одним.

Давайте вчитися спілкуватися саме у післявоєнних митців, які за допомогою своєї творчості та досвіду дарують нам, читачам і глядачам, свою дорогоцінну філософію внутрішнього життя і показують справжнє обличчя польської культури. До цього грона безперечно належав і Тадеуш Конвіцький.

Ядвіга ДЕМЧУК
Фото: fakty.interia.pl

Схожі публікації
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026