Леся Українка і Марія Конопніцька
Статті

Уперше на ім'я Марії Конопніцької (1842-1910), визначної польської поетеси, натрапляємо у листі Лесі Українки до брата Михайла від 8-10 грудня 1889 року з Колодяжного.

Лесі – вісімнадцять, братові – на два роки більше. Вона уже визначилася: “література – моя професія”, а перекладання з чужих мов розширюють світогляд перекладачки, шліфують її поетичну майстерність, а головне – твори зарубіжних авторів потрібно видавати для народу, для його освіти. Отож серед кількох десятків імен зарубіжних письменників, із чиїми творами необхідно ознайомити широку українську громаду, знаходимо у листі й ім'я Марії Конопніцької (а ще – Сирокомлі, Залеського, Красіцького, Крашевського, Мальчевського, Нємцевича, Ожешко, Пруса, Сенкевича, Словацького, – тих, чиї твори уже встигла прочитати славетна волинянка). Не все із задуманого в юності вдалося реалізувати тоді й пізніше, у зрілому віці. Але до творчості Конопніцької Леся Українка ще повернеться.

У 1902 році “Мир божий” – російський щомісячний літературний і науково-популярний журнал, що виходив у Петербурзі у 1892-1906 р.р., замовив Лесі Українці ювілейну статтю до 60-річчя від дня народження Марії Конопніцької. Письменниця до замовлення поставилася, як завжди, з повною серйозністю і відповідальністю: для написання статті позичила книги про польську поетесу в Івана Франка; простудіювавши їх, взялася за переклад поезій М. Конопніцької. Робота ускладнювалася тим, що довелося перекладати із польської на російську (“з польського дуже трудно... перекладати”, – скаржилась у листі до сестри Ольги). Переклала чотири поезії: “Я тоскую”, “Ах зачем!”, “Цветы”, “В Вероне” (На могиле Ромео и Джульетты). Можливо, перекладених творів було більше, бо у тому ж листі від 29 грудня 1902 року із Сан-Ремо (Італія) писала, що “прийшлось перекласти масу віршів”, “робота зайняла тижнів три і розтяглася на 50 сторінок великого формату”.

Протримавши статтю два місяці, редакція журналу “Мир божий“ відхилила її без пояснень і достатніх на те підстав (до речі, статтю й досі не знайдено). У листі до Ольги Кобилянської Леся Українка зізналася: “Хтось охолонув до “Мира божьего”. Не дивно, адже то була робота “ad panem et aguam” (для хліба й води, – ред.), тобто для заробітку. Чотири переклади Лесі Українки творів Марії Конопніцької збереглися в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, в архіві Лесі Українки.

Твори видатної польської письменниці перекладали українською мовою Павло Грабовський, Максим Рильський, Дмитро Павличко, Марія Пригара та інші. Усі вони намагалися донести до читача красу поетичного слова Марії Конопніцької, її любов до простого люду, силу духу і мужність.

Цікавий факт: і у Марії Конопніцької, і у Лесі Українки є вірш із однаковою назвою: "Contra spem spero" (Без надії сподіваюсь, – ред.). Поезії також перегукуються і змістом.

У Лесі Українки:

"Contra spem spero"

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей,
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!

У Марії Конопніцької:

"Contra spem spero"

Przecież o zmierzchy skrzydłami bijąca
I piekieł naszych ogarniona sferą,
Oczyma szukam dnia blasków i słońca
Contra spem - spero...

I w mogił głębi czuję życia dreszcze,
I ufam jeszcze...
Przeciw nadziei i przeciw pewności
Wystygłych duchów i śmierci wróżbitów

Wierzę w wskrzeszenie popiołów i kości,
W jutrznię błękitów...
I w gwiazdę ludów wierzę wśród zawiei,
Przeciw nadziei!

Наталія ПУШКАР

Схожі публікації
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Про викладання літератури у Кременецькому ліцеї. Частина 2
Статті
Пропонуємо увазі читачів другу частину трактату Алойзія Фелінського «Опис способу, як мають проводитися уроки польської літератури в Кременці».
20 березня 2024
Про викладання літератури у Кременецькому ліцеї. Частина 1
Статті
Серед праць Алойзія Фелінського особливу увагу привертає трактат, присвячений викладанню польської літератури в Кременецькому ліцеї. Він має не тільки краєзнавчу, а й певну практичну цінність.
01 березня 2024
«Волинь» Оскара Кольберга
Статті
«Багатство поезії та музики волинського народу тут проявляється у всій повноті», – написав Юзеф Третяк, видавець матеріалів Оскара Кольберга, присвячених Волині. Том 36 «Волинь. Обряди, мелодії, пісні» вийшов у 1907 р. у Кракові, через 17 років після смерті видатного польського етнографа.
22 лютого 2024
Як писати листи. Поради від Алойзія Фелінського
Статті
До письменницької спадщини Алойзія Фелінського належать не лише художні твори та переклади, а й праці, які сучасні критики назвали би науково-популярними. Сьогодні ми ознайомимося з однією з них.
15 лютого 2024
Географія болю. В Луцьку презентували вірші українських поеток, видані у Варшаві
Події
«Як тобі, радосте, вдома? Чи ж є ще те „дома”?» – цими словами з вірша Ольги Ольхової можна поетично охарактеризувати проєкт, результатом якого стала двомовна збірка «Nie zabrałam z sobą radości». До неї ввійшли твори українських поеток, яких повномасштабне російське вторгнення в Україну змусило шукати прихистку в Польщі.
12 лютого 2024
Вірші українських поеток видали у Варшаві. Невдовзі їх презентують у Луцьку
Події
У Луцьку відбудеться презентація двомовної поетичної збірки «Nie zabrałam z sobą radości», яка вийшла в рамках проєкту «Спільномова» за підтримки Товариства польських письменників.
31 січня 2024
Волинянин Алойзій Фелінський
Статті
«Пишаюся тим, що я – волинянин. Мені приємно заявити про це вголос: тим, чим інші письменники були зобов’язані монархам-просвітителям, я зобов’язаний громадянам, серед яких народився, з якими живу і яким найпершим присвячую мої труди», – писав один із наших найвідоміших земляків ХІХ ст.
29 січня 2024
Перекладачка з Волині виграла резиденцію в помешканні Віслави Шимборської в Кракові
Події
«Не уявляю ідеальнішого місця для перекладу», – каже українська перекладачка і поетка Анна Зотова, яка виграла літературну резиденцію у квартирі Віслави Шимборської, польської поетки, лауреатки Нобелівської премії в галузі літератури.
26 січня 2024