Охрещений отцем Кашубою
Статті

Моє духовне поєднання з отцем Серафимом Кашубою розпочалося в далекі повоєнні роки, коли він почав своє служіння в костелі Святого Антонія у Рівному.      

Було повоєнне лихоліття, багато чого було знищено. Але головним, що залишилося після війни в місцевих католиків, був костел, а в ньому лишався священик – Серафим Кашуба. І мої пращури – прабабця і прадід Ганнечка і Володимир Гетфлейш і їхня дочка, моя бабуся, Віра-Антоніна продовжували парафіяльне життя під опікою отця. Були сповіді, відзначення різних церковних урочистостей, прийняття святого причастя. Згодом, на початку 50-х рр. минулого століття отець Серафим Кашуба готував до першого причастя мою маму Мирославу. Приємно й символічно, що з тієї події збереглася фотографія отця разом із моєю мамою і ще декількома дівчатками. Вони вже старші жінки, але й досі ходять до нашого храму. Їх усіх я добре знаю. Вони так само, як і моя мама, привили своїм дітям любов до Бога, до католицької віри.


Минав час. У 1958 р. отцю Серафиму Кашубі заборонили служити вірянам. Але жоден папір, жодна система не змогли зламати в ньому духу віри. Знаю з розповідей бабусі, що йому не раз пропонували виїхати до Польщі, мотивуючи це тим, що тут уже немає для кого служити. Проте він вистояв, не залишив своїх вірян.


Мабуть, його приклад служінню католицькій вірі необхідний усім нам, як прихожанам, так і священикам. Отець Серафим Кашуба не боявся, адже він мав глибоке переконання правдивості свого вчення, яке ніс людям протягом усього свого життя. Нам зараз легко вірити, бо ми маємо храм, можемо вільно до нього ходити, маємо трьох священників, три сестри-монашки. А він був сам. Ні, неправильно. Він був із Богом, якому повністю доручив своє життя і який ніколи його не зрадив.


Отець інколи нелегально приїжджав до Рівного. За ним постійно слідкували. І ось настав 1972 р. Одного дня прибігає бабуся й каже: «Приїхав отець Кашуба. Давайте Ярослава». Мені тоді ще й року не було. Взявши на руки, вона понесла мене до помешкання в районі Дворця (район міста Рівного). Там мене похрестили. Хресним батьком став квартирант, який мешкав у тієї господині. На жаль, її прізвище бабуся забула. Під час проведення таїнства хрещення я махав руками, і коли отець Кашуба відвернувся від свічок, загорівся рукав комжі. На це він здивовано сказав: «Символічний знак над цією дитиною». Це все розповіла моя бабуся.


У моїх спогадах про отця Кашубу залишилося те, що він часом гостював у сім’ї Броніслави та Володимира Островських, котрі жили неподалік нас. Одного разу бабця та прабабця пішли до Островських, а згодом туди зайшов трошки важкою ходою чоловік у плащі. І одразу на сусідній вулиці з’явилося червоне авто. За отцем Кашубою стежили. Його не затримали. Бабуся розповідала потім, що записали тільки, хто був присутній, і вкотре попередили. Пам’ятаю, як плакали мої рідні, дізнавшись сумну звістку про те, що на цьому світі вже немає його – великої людини, великого священика, завдячуючи якому я можу писати цю оповідь (отець Серафим Кашуба помер у 1977 р.).


Завдяки йому я передаю віру вже своїм дітям, а вони, переконаний, передадуть моїм внукам. І найбільша моя мрія – дожити до часу, коли отця Серафима-Алоїза Кашубу буде визнано блаженним.

 

Ярослав КОВАЛЬЧУК

 

Запрошення

Рівненська обласна бібліотека та римо-католицька парафія костелу Святих Петра і Павла у Рівному запрошують усіх охочих на конференцію, присвячену 105-й річниці від дня народження великого сина польського народу, місіонера Волині, Сибіру та Казахстану, священика з чину Капуцинів отця Серафима-Алоїза Кашуби. Зустріч відбудеться 17 червня 2015 р. о 12.00 у Рівненській обласній бібліотеці (м. Рівне, пл. Короленка, 6).

Вхід вільний

Схожі публікації
Повернуті із забуття: Владислав Якушевський
Статті
У міжвоєнний період Владислав Якушевський працював у поліційних відділках у Рівному, Ковелі, Дубні та Здолбунові. НКВС арештував його в листопаді 1939 р., а в березні 1941 р. за «активну боротьбу з революційним рухом» засудив до восьми років виправно-трудових таборів.
27 травня 2022
«Отче наш» українською від латвійського композитора. В луцькому костелі відбудеться благодійний концерт
Події
У римо-католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку 29 травня, в неділю, о 16.00 відбудеться благодійний концерт «Попри війну. Віра. Надія. Весна». Виступатиме архієрейський хор луцького православного кафедрального собору Святої Трійці «Оранта».
26 травня 2022
Польські фразеологізми: Точка зору
Статті
Генрі Кіссинджер – досить віковий, адже має вже 98 років (що за прекрасний вік!), дуже заслужений колишній радник із питань національної безпеки і державний секретар Сполучених Штатів Америки за каденцій президентів Річарда Ніксона і Джеральда Форда.
26 травня 2022
Візьміть участь в опитуванні щодо мовної ситуації в середовищі мігрантів з України
Події
Мігрантів з України, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 р., просять узяти учать в опитуванні щодо мовної ситуації в їхньому середовищі.
26 травня 2022
Померла Тереза Дуткевич – віцеголова Федерації польських організацій в Україні
Події
Із великим сумом ми сприйняли інформацію про смерть Терези Дуткевич – багаторічної польської діячки в Україні та журналістки.
25 травня 2022
«Підтримка Польщі – неоціненна». До Луцька прибула допомога з Катовіце та Лодзі
Події
Гуманітарна допомога від Польщі не перестає надходити до українських волонтерів. Про останні отримані вантажі розповів Владислав Дорошенко, співкоординатор Єдиного комунікаційного центру в Луцьку.
25 травня 2022
Комунальники впорядкували старий католицький цвинтар у Дубні
Події
Комунальні служби навели лад на старому католицькому кладовищі, що на вулиці Млинівській у Дубні. За гроші, виділені з місцевого бюджету, відремонтували єдиний уцілілий склеп.
24 травня 2022
ABC польської культури: Павел Лозінський – режисер у дорозі
Статті
Павел Лозінський – відомий у Польщі режисер, сценарист і продюсер документальних фільмів. В інтерв’ю для інтернет-радіо «357» на запитання: «Хто ти?» відповів: «Людина в дорозі».
24 травня 2022
Польське товариство навело лад на кладовищах у Любомлі та Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі розпочали цьогорічне впорядкування польських військово-цивільних кладовищ у Любомлі й Римачах.
24 травня 2022