Волинський журналіст, культурний і громадський діяч, письменник Іван Корсак активно продовжує видавати щороку одну-дві, а то й три нові книги, які відкривають малознані сторінки нашої історії і культури. Сьогодні він – гість «Волинського Монітора».

Плодами Угод про співпрацю між Волинською областю та Лодзинським воєводством, Волинською обласною та Люблінською філармонією імені Генрика Венявського змогли насолодитися волинські меломани під час Дев'ятого музичного фестивалю «Стравінський та Україна» (10-17 червня).

Вогняні шоу, середньовічну та сучасну музику, людей на ходулях, екскурсії верхнім замком, грандіозні салюти, грузинське «Слава Україні» – все це можна було на власні очі побачити у стінах Луцького замку в ніч з 16 на 17 червня.

«Співець волинського краю» – під такою назвою у Луцьку з 1 по 3 червня була проведена Міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю з дня народження Юзефа Ігнація Крашевського.

Багаті на урочистості травневі дні потішили нас ще однією визначною релігійною подією – євхаристійним конгресом.

У Товаристві польської культури на Волині ім. Еви Фелінської відбувся тренінг для лідерів польських організацій у Луцькому консульському окрузі.

Володимир Цибулько з юначих літ був революціонером. За що й був виключений з університету, а згодом нажив собі чимало ворогів та друзів. Встиг бути і організатором музичних, літературних проектів, і написати більше десятка книг поезій, есеїстики, перекладів, і побувати у Верховній Раді України у якості депутата, і «приміряти» посаду радника Віктора Ющенка. Про усе це в нинішньому інтерв'ю спеціально для «Волинського Монітора»

Останньою з тринадцяти на сьогодні польських пам'яток у Списку світової спадщини ЮНЕСКО є Зала Століття у Вроцлаві. Її було збудовано у 1911-1913 р.р. за проектом вроцлавського архітектора та радника у справах будівництва Макса Берґа. Як на ті часи, проект Зали був революційним: уперше каркас такої великої споруди було зроблено не зі сталі, а з залізобетону. Це надало будинкові незвичних при таких розмірах легкості й гармонійності. Крім того, використання новаторського вирішення зробило Залу найвідомішим дотепер прикладом вроцлавського модернізму.