«Бляха Муха» або Незвична вистава у Луцьку
Статті

Надзвичайно вишукана театральна вистава відбулася 12 жовтня у Волинському академічному обласному театрі ляльок. Актори із харківського театру-студії «Арабески» приїхали до Луцька, аби представити волинянам спільний польсько-український театральний проект «Бляха Муха».

Перед дійством журналістам вдалося поспілкуватись із керівником театру «Арабески» Світланою Олешко. За її словами, робота над проектом відбувалася у Харкові. Туди із Польщі та України приїхали режисери, актори та музиканти, щоб протягом півтора місяці працювати над текстами п’єс екстравагантного та загадкового польського автора Станіслава-Ігнація Віткевича (псевдонім Віткацій). Театральний проект «Бляха Муха» створений саме за мотивами шести його творів.
 

«Уся польсько-українська команда робила виставу. Було шість уривків з кожної п’єси, і, врешті-решт, вийшла вистава, яка триває аж два дні, тобто два вечори», – зазначила режисер Світлана Олешко.

Актор та лідер українського гурту «Мертвий Півень» Михайло Барбара вперше переклав з польської мови на українську шість п’єс Віткація: «Мати», «Каракатиця», «Ласощі й макаки, або зелена пігулка», «Соната Вельзевула», «Вар'ят і монашка, або Немає злого, щоб на ще гірше не вийшло», «Бляха муха». На запитання, чи важко йому працювалося над перекладом, Барбара відповів, що з Польщею його пов’язують родинні зв’язки, і в мові він добре «підкований». «Я не слухав українського і московського радіо. Я слухав польське радіо, зокрема польський рок і польський поп, дивився польське телебачення, читав багато польських книжок. Мені, свого часу, було легше говорити польською, ніж російською», – розповів перекладач.
 

Із пропозицією спільної вистави за творами Віткація до Михайла Барбари звернувся варшавський театр «Коло», що стало для актора, як сам стверджує, «маленьким дивом». Відтоді розпочалася робота над перекладами шести уривків.

Основний задум польських режисерів – обжити постіндустріальні простори великих міст. Відтак у Харкові виставу ставили на фармацевтичній фабриці, у Львові – на фабриці з виробництва повидла, а у Варшаві – на фабриці, де виготовлялися набої. Після тріумфу в цих містах акторська та перекладацька групи не припиняли роботу.
 

«Зараз фактично процес триває. Після першої редакції для сучасного польського глядача чи читача той самий Віткацій потребує багато коментарів, які б пояснювали, які він нові слова повидумував, кого згадує і так далі. Український читач потребує коментарів і пояснення удесятеро більше. Нещодавно ми контактували зі знаним польським професором, котрий займається вивченням творчості Віткація, і домовилися про співпрацю. Він допоможе нам укласти коментарі і пояснення та допомагатиме завершити роботу. Бо в планах є видання книжки», – поділився Михайло Барбара.

Збірку перекладених на українську мову уривків п’єс знаного польського автора планують видати вже у наступному році. Її хочуть розповсюдити по бібліотеках, театральних факультетах університетів та театрах. Варто зазначити, що назву проекту «Бляха Муха» взяли із однойменної вистави. В оригіналі це словосполучення звучить як «Курка Водна».
 

У Луцьку «Арабески» не знайшли наразі фабрики з виробництва повидла чи набоїв, щоб там продемонструвати свою постановку, у якій задіяні понад тридцять людей. Тому вирішили показати  виставу у неповному акторському складі (3 актори та режисер) та  лише окремі її уривки. Незважаючи на досить аскетичний підхід до оформлення сцени та складу акторів, «Арабескам» вдалося зібрати повен театр прихильників, зацікавити публіку. Про глядачів Михайло Барбара після вистави сказав: «Публіка була дуже вдячна».

На сцені із декорацій можна було побачити всього-на-всього три стільці. Те, що привезли актори до Луцька, пересічний глядач не одразу назвав би виставою. Приблизно протягом години троє акторів читали уривки з п'єс Віткація. При цьому вони обігрували репліки усіх дійових осіб: застосовували акторську гру, жестикулювали, виразним тоном мови демонстрували характер і манери кожного героя. Варто відзначити живу і разом з тим надзвичайно вишукану мову українського перекладу. Глядачі, котрі у неймовірній тиші спостерігали за виставою, нагородили акторів щедрими оплесками. А театр-студія «Арабески» вирушила демонструвати свій незвичний проект в інші міста України, відвідавши перед тим могилу Віткація у селі Великі Озера на Рівненщині.
 

Оксана ЦИМБАЛЮК

Схожі публікації
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026
У Луцьку для дітей організували «Пікнік з рятувальниками»
Події
19 червня в центральному парку Луцька відбувся «Пікнік з рятувальниками». У спеціально облаштованих зонах діти могли приміряти форму працівників ДСНС, спробувати свої сили на смузі перешкод, навчитися працювати з металошукачами і накладати турнікет, дізнатися, навіщо пожежники використовують дрони.
20 червня 2026