Повернуті із забуття: Ян Круль
Статті

Нарисом про Яна Круля, учителя фізкультури та співів у гімназії в Сарнах, ми продовжуємо цикл статей, присвячених учителям міжвоєнної Польщі, які у 1939–1941 рр. зазнали репресій із боку радянської влади.

Ян Круль народився 1896 р. у Тарнові (нині Малопольське воєводство). Його батько, Ігнацій Круль, працював маляром. Мати, Пауліна Круль (1866 р. н.), як зазначено в анкеті арештованого, що зберігається в архівно-слідчій справі Яна, була службовицею. У справі також збереглися відомості про те, що на початку Другої світової війни вона мешкала в Тарнові на вулиці Нарутовича, 7.

Окрім Яна, в родині було ще шестеро дітей. Станом на 1939 р. найстарший із них, Олександр (1891 р. н.), працював військовим інженером та жив у Варшаві на вулиці Ікара, 1, Марія (1894 р. н.) емігрувала до Америки, Ядвіга (1897 р. н.) теж мешкала у Варшаві, Зигмунд (1898 р. н.) працював учителем малювання у Кракові, Тадеуш (1900 р. н.) викладав у місті Велюнь (нині Лодзьке воєводство), наймолодший, Станіслав (1914 р. н.), проживав у Тарнові.

Ян мав досвід служби в австрійській армії, де перебував у 1915–1918 рр. у званні підпоручика. 1918–1922 рр. він служив у Війську Польському. За цей час Яну довелося побувати на більшовицько-польській війні. На початку липня 1920 р. він брав участь у боях під Рівним, де польське військо потерпіло поразку. З армії демобілізувався у званні поручика резерву.

1923 р. він приїхав до брата у Варшаву, який на той час уже працював військовим інженером. Олександр прихистив Яна на час його навчання у Варшавському університеті, де той закінчив курс фізичного виховання.

Перше місце роботи Ян Круль отримав 1925 р. у місті Пружани (нині Білорусь), у місцевій гімназії. 1929 р. він переїхав до Сарн, де працював учителем фізкультури та співів у гімназії.

У Сарнах вчитель мешкав на вулиці Рицарській, 27 разом із дружиною Феліцією Янівною (1908 р. н., уродженка Вільна), з якою взяв шлюб 1934 р., та сином Анджеєм-Вацлавом (1935 р. н.). Дружина Яна працювала учителькою фізики в сарненській гімназії.

19 грудня 1939 р. Сарненський повітовий відділ НКВС арештував Яна Круля. Підставою для ув’язнення стало «розголошення державної таємниці».

У ніч із 17 на 18 грудня 1939 р. Ян розповів Феліції, що 15 грудня він був у НКВС, де дав письмову згоду співпрацювати та допомагати карально-репресивним органам. Свій вчинок Ян пояснив так: «В отношении того, что меня предупреждали, чтобы я не разглашал о связи с органами НКВД, я помню хорошо, но я не мог скрыть этого своей жене. Я считал, что выдавать органам НКВД своих товарищей это является не этично и пошло… Я как польский патриот и в добавок являюсь офицером польской армии не могу работать на Советскую власть и выдавать своих товарищей, которые будут идти против Советского строя…»

Свідком у справі Яна Круля була його дружина. Саме вона 18 грудня о 10.00 прийшла до повітового відділку НКВС у Сарнах і повідомила про розмову з чоловіком.

Яна звинуватили у злочині, передбаченому ст. 109 КК УРСР. На момент завершення слідства, 22 липня 1940 р., арештант перебував у харківській в’язниці НКВС № 1. Постановою Особливої наради при НКВС від 18 жовтня 1940 р. Яна Круля визнано соціально-небезпечним елементом і засуджено до восьми років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Термін покарання він відбував в «Ухтіжемлазі».

Krol Jan 1

Krol Jan 2

Krol Jan 3

В архівно-слідчій справі збереглося посвідчення, датоване 25 серпня 1941 р., відповідно до якого після підписання угоди Сікорського-Майського між СРСР та урядом Польщі у вигнанні Яна Круля як польського громадянина амністували на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР. Для проживання він обрав місто Бузулук Чкаловської області.

Krol Jan 4

Заключенням прокуратури Рівненської області від 7 липня 1989 р. Ян Круль потрапляє під дію ст. І Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. «Про додаткові заходи по відновленню справедливості стосовно жертв репресій, що мали місце в період 30–40-х та початку 50-х рр.»

Подальші долі Яна Круля та його близьких нам не відомі.

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АЛЬФРЕД АУСОБСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ФЕЛІКС СЕНЧКОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЛІАН КРУЛЬ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МІХАЛ МІЦКЕВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ ЦАЛА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ЮЧЕВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄВЛАМПІЙ ГРИГОР’ЄВ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВАЛЕРІАН СЛІВІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: НІНА ОССОВСЬКА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ОЛІМПІЙ МАЗУР

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МИХАЙЛО ГЛЯСС

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ОЛЕКСАНДР ЗГЛИНИЦЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЕДВАРД ХЛЄБІК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ТАДЕУШ СЦИВЯРСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЧЕСЛАВ БОГДАНОВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВАЦЛАВА ЦАЛОВА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАР’ЯН СТАВЯЖ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МИКОЛА ПРИСЯЖНЮК

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025