15 серпня – це вихідний день для поляків. Католики відзначають важливе свято – Успіння Пресвятої Богородиці. Це також день Війська Польського. На жаль, не всі пам’ятають про те інше свято.    

21 серпня в Польському ліску біля Костюхнівки на Волині відбулося перепоховання польських легіонерів і солдатів австро-угорської та російської армій, котрі загинули в 1915–1916 рр. під Польською горою. У церемонії взяли участь, зокрема, Генеральний консул РП у Луцьку Беата Бживчи, воєвода Лодзького воєводства Йоланта Хелмінська та Кшиштоф Ярачевський – директор Музею Юзефа Пілсудського в Сулеювку, внук Юзефа Пілсудського.  

Документальні архітектурні пейзажі, так звані ведути, що зберігаються в папці «Волинь» у Національному музеї в Кракові, Наполеон Орда виконував у 1862–1876 рр. У папці, що охоплює територію історичної Волині, – тільки оригінали малюнків, а не їхні копії (літографії). Більшість робіт виконано олівцем, іноді в поєднанні із сепією чи аквареллю.  

Серію біографічних нарисів про поляків, які в 1939 р. потрапили до радянського полону, продовжує історія Антона Вагнера.    

Режисер кількох десятків фільмів, ексцентрик і скандаліст, акула шоу-бізнесу, кар’єрою котрому завдячують, наприклад, Одрі Хепберн і Софі Лорен, народився в Ковелі.      

Не так давно на сторінках «Волинського монітора» я писала про наміри створення парапланерного кластера на території Національного природного парку «Кременецькі гори» у Кременецькому районі.  

У Кременецькому районі створять центр реабілітації для осіб з обмеженими можливостями. Ідея зародилася під час зустрічей, що відбулися на Конгресі ініціатив Східної Європи в Любліні у 2014 р.  

Із 3 до 18 серпня в Луцьку триває набір кандидатів у поліцію. Лише за підсумками першого дня конкурсного відбору в пункті прийому анкет було зареєстровано 210 кандидатів, ще 359 подали анкети он-лайн.  

У продовження циклу біографічних нарисів про поляків, які в 1939 р. потрапили до радянського полону, пропонуємо читачам історію Стефана Смолінського.  

Нещодавно в Любліні вийшла у світ надзвичайно важлива для історії української літератури книга про творчість київських неокласиків під назвою «Прагнення Європи».