Пані Марія як вихователька дітей присутня в житті двох сімей. Сімей, яких доля закинула до Кольна та Лисих на Мазовії. Історія про те, як пані Марія потрапила спочатку до подружжя Колясів, а згодом до подружжя Дерлятків, незвична.  

Видобуваючи з архівів скупі відомості про репресованих осіб, ми навіть не могли мріяти про те, що подальша доля людини, слід якої стер час і яка зникла з поля зору в радянському «млині» таборів, буде коли-небудь нам відома. Проте трапляються дива.  

Уперше на тему участі представників луцького міщанства в обговоренні деяких положень Конституції 3 травня звернув увагу науковий працівник Волинського краєзнавчого музею міжвоєнного часу Юліан Нець. У газеті «Волинь» у № 18 за 1938 р. була видрукувана його стаття «Луцьк по відношенню Конституції 3 мая».

21–22 квітня у Генеральному консульстві Республіки Польща у Луцьку відбулася зустріч із представниками польського бізнесу з Вєлькопольського воєводства.  

Моє перше знайомство зі Стефанією Курцвайль відбулося під час опрацювання однієї з архівно-слідчих справ. Відтоді ідея вшанування пам’яті про цю жінку не давала мені спокою.  

Навчання польською мовою за межами країни може мати різні форми залежно від організаційних можливостей. Однією з них є школи для польської діаспори, зокрема так звані шкільні консультаційні пункти, що підпорядковуються Міністерству національної освіти. У них навчаються понад 15,5 тисяч учнів.  

Люблін – ідеальне місце, де можуть провести вихідні жителі Західної України. Зручне сполучення та низькі ціни спокушують туристів із Польщі та закордоння.  

Кожен житель Луцька, коли його запитають, кого зображено на гербі міста, без вагань відповість, що на ньому розміщено постать Святого Миколая. Справді, єпископ із Мири є покровителем столиці Волині упродовж довгого часу, але чи він єдиний відомий символ Луцька?    

Про другу хвилю депортації поляків у Сибір та Казахстан згадує Вацлава Цалова, вчителька ліцею та гімназії в Здолбунові. Із заслання їй вдалося вибратися з армією Андерса. Пропонуємо Вашій увазі переклад на українську мову нотаток, зроблених нею в 1943 р.

За кілька місяців панування тоталітарного режиму збройні сили та карально-репресивні органи фактично «знешкодили» польський сегмент західноукраїнського суспільства. Значну роль у цьому процесі відіграли примусові виселення.