Вона розпочинається злегка пожовклим листям, прохолоднішим вітром і тим неокресленим ароматом у повітрі, який безпомильно провіщає нову пору року. Осінь. Це вона – золота, з мінливою феєрією кольорів, бабиним літом, зграями метеликів на кущах мімози, садами, забарвленими червінню яблук і важким фіолетом слив, повними кошиками боровиків, така обожнювана всіма нами.

Едмунд Маліновський – військовий, громадський діяч і вчитель. Народився в Ківерцях 125 років тому, 8 листопада 1898 р. Виїхав із рідного міста в 1930-х рр. Повернувся сюди лише торік.

На сторінках попереднього номера «Волинського монітора» ми опублікували інтерв’ю з Дмитром Антонюком, автором книг, присвячених пам’яткам України. Нещодавно він презентував у Луцьку свою книгу «Замки і резиденції в Україні, пов’язані із польськими родами». Нижче подаємо реакцію одного з наших читачів із Польщі на це інтерв’ю.

Члени Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської отримали допомогу від фундації «Свобода і демократія».

Скільки пам’ятаю, завжди перший день листопада в мене асоціюється з чимось незвичайним. Із трохи задушливим повітрям. Із запахом диму від запалених білих воскових свічок у більших чи менших лампадках. Цей запах змішувався з вологістю, якою було насичене повітря, й ароматом опалого листя, що шелестіло під ногами.

Державний архів Волинської області (ДАВО) оприлюднив чергові кримінальні справи із засекреченого раніше фонду. Серед них – справи, відкриті проти жителів Волині польської національності.

Із рукою на серці мушу зізнатися, що я досить критично ставлюся до співвітчизників, а отже, й до самої себе. Я не впадаю в захват від поляків із кожного приводу, та й до довгої та цікавої історії власної країни маю розсудливий, як мені здається, підхід.

«Мене як поляка формувала моя родина з обох сторін. Навіть бабуся Павліна Уніловська і дідусь Юзеф Пейко, які померли ще до мого народження, але про долі яких я довідався, вивчаючи свій родовід, мали великий вплив на мою польськість», – каже Іван Пейко, голова Надзбручанського товариства польської культури та мови, яке діє в Гусятині та Сидорові на Тернопільщині.

Українські та польські дослідники під час конференції в Острозі згадували про Анну Валентинович, а заразом розмовляли про солідарність обох народів, спільну історію та сучасні відносини.

Чи цікаво вивчати польську мову? Звісно! У цьому переконалася молодь із Товариства польської культури імені Тадеуша Костюшка в Луцьку, яка 1–18 жовтня брала участь у роботі пришкільного табору.