Державний архів Волинської області (ДАВО) оприлюднив чергові кримінальні справи із засекреченого раніше фонду. Серед них – справи, відкриті проти жителів Волині польської національності.
Із рукою на серці мушу зізнатися, що я досить критично ставлюся до співвітчизників, а отже, й до самої себе. Я не впадаю в захват від поляків із кожного приводу, та й до довгої та цікавої історії власної країни маю розсудливий, як мені здається, підхід.
«Мене як поляка формувала моя родина з обох сторін. Навіть бабуся Павліна Уніловська і дідусь Юзеф Пейко, які померли ще до мого народження, але про долі яких я довідався, вивчаючи свій родовід, мали великий вплив на мою польськість», – каже Іван Пейко, голова Надзбручанського товариства польської культури та мови, яке діє в Гусятині та Сидорові на Тернопільщині.
Українські та польські дослідники під час конференції в Острозі згадували про Анну Валентинович, а заразом розмовляли про солідарність обох народів, спільну історію та сучасні відносини.
Чи цікаво вивчати польську мову? Звісно! У цьому переконалася молодь із Товариства польської культури імені Тадеуша Костюшка в Луцьку, яка 1–18 жовтня брала участь у роботі пришкільного табору.
Різні конкурси та фестивалі, які проводять у всьому світі, крім розважальної функції, відіграють теж надзвичайно важливу роль. Вони є своєрідними дороговказами для всіх меломанів, шанувальників видовищного кіно чи поціновувачів доброї книги. Безсумнівно, свято друкованого слова, на яке всі книголюби очікують із великим нетерпінням, – це конкурс «Nike».
Юлія Волкова – органістка домініканського костелу Святого Станіслава в Чорткові, донька покійної Анни Волкової, багаторічної заступниці голови Польсько-українського культурно-освітнього товариства імені Адама Міцкевича. У будинку, зведеному ще її прадідом, ми розмовляли про найважливіші моменти історії її родини впродовж XX–XXI ст.
Ніколи, навіть у найчорніших видіннях, я не припускала, що після стількох статей, пов’язаних із війною в Україні, в яких я завжди всіма можливими способами вираження підтримувала відважних людей, які щодня стають на прю з варварськими загарбниками з москви, я напишу слова, що викликатимуть у мене гіркоту.
Кафедра полоністики і перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки впродовж останніх років активно долучається до наукових, науково-методичних, навчальних проєктів, які реалізує разом зі своїми партнерами з країн Європейського Союзу, передусім із Польщі, та українськими вишами.
«Він мав велике серце. Був прекрасною людиною, хороброю і чесною. Йому назавжди 26 років. Він загинув на війні України з Росією. Він – мій Герой», – це кілька речень з оповідання про Богдана Щербика. 7 жовтня на його могилі на цвинтарі в Усичах відкрили пам’ятник, встановлений поляками.