На щастя чи на жаль, в мене немає достатньо знань про те, як різні народи дотримуються заборон і обмежень, встановлених або продиктованих правочинною владою конкретної країни чи так званими неписаними міжлюдськими домовленостями.
Звуки природи. Чисте повітря. Сонце. Вода. Якісні помешкання окремо для кожної сім’ї. Спільнота, яка допоможе вирішити поточні проблеми. В таких умовах завдяки проєкту RE:Ukraine Housing Lutsk адаптуватимуться до нових реалій життя люди, які втратили все внаслідок російської агресії.
Яніна Сигізмундівна Ропій походить із Хмельницької області. Із 1961 р. живе в Гусятині. У неї вдома ми розмовляли про її родину, яка зазнала репресій у 1930-х рр., життя в Казахстані в роки Другої світової війни й повернення в Україну в повоєнний період.
Вона каже, що не любить великих міст і натовпів. Якби не пішла за покликом серця і не почала співати на сцені, то писала б рекламні слогани або науково-фантастичні романи. У квітні вона випустила перший диск «Тут була Дарія із Сілезії», до якого увійшли десять пісень. Це результат її трирічної праці.
«Між нами ще буде торгова війна», – спрогнозував Роман Огороднічий із фірми «АБМ-Трейд». «Ні, це буде здорова конкуренція», – опонували йому інші учасники польсько-українського бізнес-семінару.
Понад 600 польських суб’єктів господарювання попри війну ведуть нині бізнес в Україні. Польща готує підтримку для польських компаній, а також для українських фірм, які з ними співпрацюють. Про це йшлося під час семінару «Польсько-українська співпраця та перспективи відбудови України», який відбувся 18 липня в Луцьку та напередодні у Львові.
На місці, де колись було село Куповальці на Горохівщині, 16 липня провели поминальний молебень. Такого ж літнього дня 80 років тому тут загинули понад 200 поляків.
В Інтеграційному центрі «Замлиння» відбулися «Майстер-класи примирення» – перший проєкт нещодавно заснованого «Товариства польсько-українського примирення».
Луцьк та Воля Ухруська підбили підсумки міжнародного проєкту «Спільна культурна спадщина: відродження фольклору на українсько-польському прикордонні».
«Слід відродити Форум польських і українських істориків, який працював у 2015-2018 роках. Я був співголовою цього зібрання і знаю, наскільки це було важливо і корисно. Форум закрили через втручання політиків. А політики, як відомо, історію не досліджують. Вони її інструменталізують», – каже професор Юрій Шаповал.