Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем.
Цей фоторепортаж я присвячую пам’яті Ядвіги Осінської та сестри її чоловіка Розалії Осінської, вбитих у маєтку в Мидську неподалік Гути Скляної.
Коли управитель Осінський у квітні 1943 р. виїхав до Рівного, в маєтку залишилися його дружина, сестра та особи, які в маєтку працювали. Бандити жорстоко вбили обидві жінки. Ядвізі, яка була на восьмому місяці вагітності, розпороли живіт так, що було видно дитину. Осінського, який повертався з Рівного, чекали місцеві українці, щоб попередити про це. Крадькома він поховав убитих на городі. Самого його, ймовірно, вбили у 1946 р. в катівнях Служби безпеки. Його імені ніхто не запам’ятав. Цю страшну історію мені розповіли Юзефа і Яніна Тушинські – діти Марії Тушинської, рідної сестри вбитої Ядвіги.
Гуту Скляну спалили кривавої ночі з 16 на 17 липня 1943 р.
Місцеве населення ще з весни кілька разів залишало колонію, переселяючись до Гути Степанської. Коли в околиці ставало спокійніше, наприклад, у період українських свят, люди поверталися додому й до господарства. Йшла весна, потрібно було обробляти землю. Сьогодні територія колишньої колонії Гута Скляна поділена на паї, які належать жителям сусіднього Великого Мидська.
Тут можна подивитися відео про те, як ставили й освячували хрест:
https://www.youtube.com/watch?v=W0bewZfzbZY
Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ
P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РОМАШКОВЕ, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН
