Отець Серафим Кашуба: став усім для усіх
Статті

26 вересня Папа Франциск підписав декрет про героїчність чеснот Слуги Божого Серафима Алоїза Кашуби, тим самим фактично завершивши процес зарахування його до лику блаженних. Тож невдовзі Волинь матиме ще одного небесного покровителя.

Алоїз-Казимир Кашуба народився 17 червня 1910 р. у Замарстинові (зараз околиця Львова) у польській робітничій сім’ї. Всього у батьків Кароля Кашуби та Анни Горак було четверо дітей, Алоїз був найменшим. Сім’я жила небагато, але діти виховувалися в дусі працьовитості та побожності. Після закінчення у 1928 р. гімназії юнак пішов до монастиря францисканців-капуцинів у Сендзішові Малопольському і прийняв нове ім’я – Серафим. Через рік він склав перші чернечі обіти й розпочав вивчення богослов’я в Кракові. 11 березня 1933 р. Серафим Кашуба був рукоположений у священики. Деякий час молодий священик працював у Кракові, потім навчав польської мови в духовній семінарії в Розвадові. Було важко, оскільки душпастирську й викладацьку роботу доводилося поєднувати з навчанням у Ягеллонському універстеті в Кракові, проте отець успішно його закінчив у 1939 р. зі ступенем магістра філософії.

Друга світова війна застала Кашубу у Львові. Дізнавшись, що Волинь залишилася майже без священиків, він поїхав до Луцької дієцезії. Невдовзі отець Серафим став парохом у Карасині. Парафія була невеликою (близько 150 осіб, розкиданих по 7 селах) і бідною. Коли прийшли німці, Кашуба почав опікуватися ще кількома парафіями: сповідав, уділяв таїнства, проводив уроки релігії для дітей і намагався духовно підтримати людей у ці важкі часи.

Улітку 1943 р. Волинь запалала, і отець Серафим разом із частиною парафіян утік із села. Місце проживання довелося неодноразово міняти, але Боже Провидіння весь час рятувало отця Кашубу від смерті. В листопаді священик опинився у Старій Гуті на Житомирщині, яку контролювали польські та радянські партизани, тож там було більш спокійно.

Душпастирська праця була важкою: голод, небезпеки, щоденні смерті від тифу. Найбільш виснажливими для отця були сповіді – ці землі, які ще до війни відійшли до Радянського Союзу, вже понад 20 років не бачили священика, тож посповідатися і причаститися йшли, без перебільшення, тисячами.

Навесні 1945 р., коли знову прийшли совєти, почалася примусова репатріація польського населення із Західної України до Польщі. Виїхали парафіяни, переселилися зі Львова батько, родичі, брати по ордену. Після роздумів і вмовлянь поїхав до Польщі й отець Серафим. Проте у Здолбунові, покинувши речі, він вийшов із потяга, щоб залишитися. Тут він був потрібніший…

Кашубі вдалося зареєструватися парохом рівненської парафії. Служачи Богові та ближнім, у Рівному отець провів понад 10 років – нелегких, переповнених обов’язками та нестатками, але й радісних, бо бачив, наскільки важлива ця праця. Йому доводилося часто виїжджати зі священицькою послугою до Луцька, Сарн, Корця, Острога, Здолбунова, інших міст і сіл. Постійні подорожі та переслідування підривали його й так ослаблене здоров’я, але він не міг покинути вірян напризволяще. Завдяки його енергії вдалося підремонтувати костели в Острозі та Здолбунові.

Владі ж це не подобалося. У пресі з’явилися наклепницькі статті проти священика, які й стали формальним приводом для позбавлення його у 1956 р. священицьких прав і наказу покинути Рівне. Численні прохання не дали жодного результату, тож отець був змушений перейти на нелегальне становище: правив меси в приватних будинках, переважно вночі, крадькома сповідав, уділяв таїнства.

Доки Кашуба не мав документів, влада не дрімала. Невдовзі були відібрані костели в Рівному, Острозі, Здолбунові, Сарнах – всюди, куди він приїжджав. Укінці-кінців отцю Серафиму запропонували стати парохом у Білорусі, а коли він знявся з реєстрації в Рівному, його не захотіли приписати на новому місці. Так отець став і безробітним, і безхатьком.

Змушений часто змінювати місце проживання, отець Серафим із 1956 р. до 1963 р. мандрував Україною, від Самбора аж до Запоріжжя: Кримом, Волинню, Поділлям, виїжджав на короткий час до Білорусі та Литви, до Ленінграда. Кашуба ніде не затримувався надовго, бо це було небезпечно як для нього, так і для тих людей, які давали йому дах над головою.

Восени 1963 р. Кашуба поїхав у Казахстан служити депортованим католикам. Люди, спраглі віри, радо зустріли священика. Допомагали йому одягом, їжею, всіляко намагалися підтримати отця. Географія його «парафії» вражала: скоро мандрівний пастир почав відвідувати католицькі спільноти в Шортанди, Цілинограді, Омську, Томську, Новосибірську, Алма-Аті, Красноярську, Алтаї, Кокчетаві…

6 березня 1966 р. у Кустанаї отця Серафима заарештували. Вирок – 5 років заслання. При обстеженні в нього виявили туберкульоз, бронхіт, порок серця, емфізему легень, гнійне запалення внутрішнього вуха і глухоту, яка швидко прогресувала. В листопаді 1966 р. Кашубу звільнили від заслання, тож отець знову весь, без остатку, присвятив себе служінню нужденним. Проте через місяць Кашубу примусово відправили в будинок для престарілих, начебто для оздоровлення. У березні 1967 р. отець Серафим звідти втік.

До кінця невідомо, чи його записали як померлого, чи просто бюрократична машина дала збій, але отець продовжив своє служіння. Десять років мандрувань і трудів! Праця дала результат: католики добилися відкриття каплиць у Тайинші, Кустанаї, Алма-Аті, Душанбе (Таджикистан), Фрунзе (Киргизстан).

У червні 1977 р. Кашуба поїхав до Львова на лікування, де раптово помер 19 вересня 1977 р. Влада хотіла провести похорон швидко, щоб запобігти релігійній маніфестації. Але все одно в похоронній процесії взяли участь понад 300 осіб, зокрема 12 священиків із Поділля.

Молилися за Кашубу не тільки у Львові, але й Польщі, на Поділлі та Волині, за Уралом, в Сибіру, Казахстані та Узбекистані – всюди, де він служив. Поховали отця Серафима на Янівському кладовищі у Львові. На нагробку викарбувано слова Святого Апостола Павла, теж невтомного мандрівника Божого: «Я став усім для усіх».

Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ЗИГМУНТ ФЕЛІНСЬКИЙ: СЛУЖИВ ЛЮДЯМ, ВІТЧИЗНІ ТА БОГОВІ

САМЕ СЮДИ ПОКЛИКАВ ЙОГО ГОСПОДЬ

У ЛУЦЬКУ ПОКАЗАЛИ ВИСТАВУ ПРО ЄПИСКОПА АДОЛЬФА ШЕЛЬОНЖЕКА

ВИЙШЛА КНИГА «БЛАЖ. КС. ВЛАДИСЛАВ БУКОВИНСЬКИЙ. НА ПОГРАНИЧЧІ ДВОХ СВІТІВ. ПУБЛІЦИСТИКА 1936–1939»

Схожі публікації
Розпочався набір на XХI Стипендійну програму уряду РП для молодих науковців
Конкурси
Центр східноєвропейських студій Варшавського університету оголосив набір на Стипендійну програму уряду Республіки Польща для молодих науковців із країн Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу. Стипендії призначені для наукового стажування в польських університетах у період із вересня 2023 р. до червня 2024 р.
09 грудня 2022
Навчання в ЄС безплатно: Коледж Європи
Конкурси
Ініціатива «Посли європейської молоді в Україні» запрошує на онлайн-зустріч, присвячену безплатному навчанню в Коледжі Європи (College of Europe), кампуси якого розташовані в Польщі та Бельгії.
08 грудня 2022
Мемуари волинського святого. Постаті й замальовки
Статті
Описуючи свої дитячі роки, Зигмунт-Щенсний Фелінський вплітає в канву мемуарів історії, які залишили слід у його пам’яті. Серед них – і реалістичні розповіді про реальних людей із плоті й крові, й оповідки на межі з фантасмагорією, яким важко йняти віру. І одні, і другі показують Волинь із незнаної нам, сучасним людям, перспективи, тож варто, мабуть, із ними ознайомитися. Слово автору.
08 грудня 2022
Польські фразеологізми: Непричесані думки
Статті
По останніх подіях в Україні видно, що від досягнення нормальності, стабільності, життя в мирі та пошанування прав іншої людини нас відділяють світлові роки. Здається, шлях до такого стану речей через шаленців із кремля не має кінця.
07 грудня 2022
Візовий центр у Львові змінює правила подачі документів на польську візу
Події
Із 8 грудня змінюються правила подачі заявок на отримання національних віз у візовому центрі у Львові. Про це повідомляє Генеральне консульство РП у Львові.
07 грудня 2022
Святі Миколаї в Луцьку, Кременці та Язловці
Статті
Група Святих Миколаїв завітала до Луцька з Польщі, привізши із собою подарунки для дорослих і дітей. Після короткого перебування в обласному центрі вони поїхали далі на схід – до Кременця і Язловця.
06 грудня 2022
Останки католиків зі Львова перепоховали в Олієві на Тернопільщині
Події
У селі Оліїв Зборівської міської територіальної громади на Тернопільщині перепоховали 2 тис. римо-католиків зі Стрийського кладовища у Львові, на місці якого в радянські часи звели Музей історії військ Прикарпатського військового округу.
06 грудня 2022
Святий Миколай завітав також до Тернополя
Події
4 грудня Святий Миколай відвідав Польський центр культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця в Тернополі.
06 грудня 2022
Фільм учнів із Рівного отримав нагороду на всесвітньому конкурсі
Події
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному вкотре отримав нагороду на всесвітньому конкурсі «Patria Nostra». Цим разом за відеороботу «Поляки під час війни в Україні».
05 грудня 2022