Головною рушійною силою в розвитку футболу на Волині з початку 1920-х років було Рівне – найбільше місто воєводства. Чемпіонами Волині до 1933 р. ставали виключно рівненські футбольні команди: «Галлерчик», «Сокіл» або «Гасмонея».
Але в 1934 р. амбіціям Рівного було завдано одразу декілька ударів. Один із них – 5 травня, коли збірна Луцька під час Днів футболу перемогла рівненську збірну з рахунком 3:0 (голи в команді переможців забили Бальцерчак, Єрш і Приступа). І хоча наступного дня команди розійшлись із нічиєю (1:1, у лучан забив Зеленов, у рівнян – Кала), це стало слабкою втіхою для Рівного.
Не все гаразд складалось для Рівного і в класі А Волинського окружного союзу футболу (ОСФ). У 1934 р. союз, незважаючи на те, що був заснований порівняно недавно, досяг максимальної кількості учасників – 10 команд. До дев’яти команд, що мали статус А-класових попереднього року, додався переможець кваліфікаційного матчу між переможцями класу Б 1933 р. – командами клубів «Аматори» з Володимира-Волинського й «Гасмонея» з Кременця. Ця гра відбулась 24 березня в Луцьку на новому стадіоні імені Юзефа Пілсудського. Основні 90 хвилин поєдинку не дали результату, тому були призначені додаткові 30 хвилин з однією перервою. На 26-й хвилині «Аматори» забили переможний гол.
Новий чемпіонат класу А Волині стартував з упевненої перемоги луцького ВСК (Військовий спортивний клуб) над ковельською командою клубу «Гасмонея» (11:1). Часопис «Wołyń» одразу зарахував луцький військовий клуб до фаворитів, проте вже наступний поєдинок вояків приніс розчарування: луцькі поліціянти розгромили суперника з рахунком 5:1.
Луцький ПСК (Поліційний спортивний клуб), який не перший рік проявляв свої чемпіонські амбіції, зумів упевнено перемогти також чинного чемпіона Волині – рівненську «Гасмонею» (4:1, перший гол для своєї команди в цій грі забив Зеленов, другий і третій – Мирослав, а четвертий – Молчановський). ПСК Луцька здобув ще декілька перемог, але несподівано програв іншому клубу Луцька – «Гасмонеї» (0:1). Переможний гол на останній хвилині гри тоді забив Соломон Пінус.
Серед лідерів змагань перебував також ПСК Рівного. Після п’яти турів він навіть очолював турнірну таблицю, але згодом втратив декілька балів й опустився на третю сходинку.
Пізніше, однак, сталася подія, що шокувала деяких учасників змагань і докорінно змінила турнірне становище команд класу А.
Коли були зіграні декілька турів другого кола змагань, часопис «Wołyń» опублікував повідомлення від відділу ігор і дисципліни Волинського ОСФ про покарання для команд, які задіяли у своєму складі незаявлених гравців. Найбільше «дісталося» згаданому вище ПКС Рівного: одразу в п’яти поєдинках команда отримала результати 0:3 без боротьби, втративши вісім пунктів (скасували три переможні та два нерозіграні результати). ПСК Рівного невдовзі після цього оголосив про ліквідацію клубу та припинив участь у змаганнях.
Скасували також перемоги ВСК Рівного над ПСК Луцька, луцьких поліціянтів над рівненською «Гасмонеєю», луцького ВСК над «Гасмонеєю» Ковеля та декілька інших.
Після скандально-сенсаційних повідомлень про скасовані результати тижневик «Wołyń» повідомив результати ігор ще двох турів. Але надалі центральний часопис Волинського воєводства «забув» про футбольні баталії, тому сьогодні ми не можемо укласти підсумкову турнірну таблицю волинського класу А 1934 р.
У номері № 35 від 26 серпня видання «Wołyń» повідомило, що новим чемпіоном Волині, перервавши гегемонію клубів Рівного, вперше став ПСК Луцька:
«Футбольне чемпіонство Волині припало в цьому році Поліційному спортивному клубу Луцька після проведення 18 матчів.
Уперше в історії волинського футболу Луцьк здобув чемпіонство Волині, яке до цього часу кільканадцять років підряд тримали команди з Рівного: «Сокіл», Військовий спортивний клуб «Галлерчик» і «Гасмонея».
(…)
Здійснюючи загальний огляд змагань за звання чемпіона, повинні визнати, що команда ПСК Луцька здобула його заслужено, демонструючи кращу форму, ніж інші волинські команди.
Поліційна спортивна команда з’явилася в Луцьку тільки в 1930 р. Їй швидко вдалося досягти такого високого класу гри, що вже в цьому році вона стала чемпіоном Волинського округу.
Прихильники футболу з усієї Волині радісно сприйняли інформацію про здобуття командою ПКС Луцька звання чемпіона.
(…)
Те, що луцькі поліціянти займають домінантне становище на східних рубежах Польщі, гартуючи не тільки м’язи, але й дух, є можливим завдяки теперішньому правлінню союзу, на чолі якого стоять інспектор Ян Плотницький і комісар Беренда.
Спортивний світ Волині бажає цьому клубу подальшої плідної праці на футбольному терені».
Після завершення офіційного сезону відбулися загальні збори Волинського ОСФ, на яких обрали нових керівників волинського футболу. Президентом Волинського ОСФ став Леопольд Окуліцький. Посаду першого віце-президента обійняв Ізидор Розенман, котрий теж очолив відділ ігор і дисципліни (секретар відділу – Сергій Давидюк), другим віце-президентом обрали Францішека Войцеховського. Новим секретарем союзу став Казімєж Глок, новим капітаном – Захаріаш Вєрний.
У вересні ПСК Луцька взяв участь у змаганнях чемпіонів округів. Його суперниками в групі стали чемпіони сусідніх воєводств: Львівського («Чорні»), Станіславського («Ревера») та Люблінського (ВСК 7-го полку піхоти в Холмі). Після нічиєї в Станіславові (2:2) 16 вересня ПСК приймав на своєму стадіоні клуб «Чорні» зі Львова. На гру чемпіони Волині вийшли в такому складі: воротар Віктор Должанський (його через травму в другому таймі змінив Єжи Суходольський), захисники Володимир Мазур і Едвард Петровський, помічники Гайер, Станіслав Савицький, Ян Берент, нападники Казімєж Косяж, Олександр Мирослав, Михайло Зеленов, Тадеуш Пюршель і Леонід Молчановський. У присутності кількатисячної аудиторії волинський чемпіон здобув яскраву перемогу над недавнім клубом Польської ліги (3:1).
Це була єдина перемога поліціянтів у змаганнях. У наступній грі ПСК і ВСК 7-го полку не визначили переможця (4:4), а всі три матчі другого кола луцькі поліціянти програли й посіли третє місце у групі.
Турнірне становище команд класу А Волинського ОСФ, складене автором на основі опублікованих результатів ігор.
Підсумкове турнірне становище команд ІІІ групи змагань за вихід до Ліги Польського союзу футболу.
Сергій ГРУДНЯК
P. S. від автора: Матеріал підготовлено на основі публікацій у пресі за 1934 р. у виданнях «Wołyń» (Луцьк) і «Przegląd Sportowy» (Краків).
Буду щиро вдячний усім, хто поділиться зі мною будь-якими відомостями про діячів і гравців волинського міжвоєнного футболу, їхніми фотографіями чи іншими матеріалами. Ви можете знайти мене у «Facebook» (Serhiy Grudnyak) чи відправити лист на електронну пошту: sgrudnyak@gmail.com.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
1921 РІК: ПОЧАТОК ФУТБОЛУ У ВОЛИНСЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ
1922 РІК: ПЕРШИЙ ЧЕМПІОНАТ ДЛЯ ВОЛИНСЬКИХ КОМАНД
1923 РІК: КОВЕЛЬСЬКА КОМАНДА ПЕРЕХОДИТЬ ДО КЛАСУ А
1924 РІК: ВСК КОВЕЛЬ СЕРЕД ЛІДЕРІВ КЛАСУ А
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1925–1926 РОКАХ: ПЕРШІ ДОСЯГНЕННЯ «СОКОЛА»
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1926 РОЦІ: ПОВЕРНЕННЯ «ГАЛЛЕРЧИКА»
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1927 РОЦІ: СЕЗОН ПЕРЕД «РОЗЛУЧЕННЯМ»
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1928 РОЦІ: ПЕРШИЙ ВЛАСНИЙ ЧЕМПІОНАТ
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1929 РОЦІ: СКАНДАЛЬНИЙ ЧЕМПІОНАТ
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1930 РОЦІ: НАЙВИЩИЙ ЗЛЕТ «СОКОЛА»
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1931 РОЦІ: УТВОРЕНО ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ СОЮЗ ФУТБОЛУ
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1933 РОЦІ: ОСТАННІЙ УСПІХ РІВНЕНСЬКОЇ «ГАСМОНЕЇ»
