Нещодавно в Любліні відбулася презентація книги «Між літературою та політикою. Про Юзефа Лободовського».

Видання увібрало в себе зміст та дух міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження польського письменника Юзефа Лободовського, організаторами якої у 2009 році були кафедра української філології Люблінського університету Марії Кюрі-Склодовської спільно із Літературним музеєм ім. Ю. Чеховича та Люблінським відділом Спілки польських письменників. Постать Юзефа Лободовського малознана нашому читачеві, хоч своїм життям і, особливо, творчістю він був тісно пов'язаний з Україною. За радянських часів письменник був заборонений, його не друкували і не згадували навіть у Польщі. Але зовсім не випадково монографія Людмили Сірик про життя і творчість письменника, одне із перших літературознавчих досліджень постаті митця, мало назву «Naznaczony Ukrainą» («Позначений Україною»).

Науковий збірник «Між літературою та політикою» продовжив заглиблення в творчу особистість письменника і став своєрідним підсумком вивчення спадщини Юзефа Лободовського польськими та українськими дослідниками упродовж останнього десятиліття.

Юзеф Лободовський – відомий письменник, публіцист, перекладач, автор 12 поетичних збірок, 7 романів, кількох сотень статей, численних перекладів з української, російської, іспанської та італійської мов. Він був представником культурного пограниччя, особистістю із широкими горизонтами і непересічною чутливістю до людських і національних проблем, із політичною проникливістю, яка, подекуди, наближалася до передбачливості. Митець вільно почувався серед багатьох культур і мов, добре знався на польських та загальноєвропейських проблемах.

Багато польських науковців вважають Юзефа Лободовського продовжувачем «української школи» у польській літературі ХХ ст. Оспівував красу української природи та її історію – «Ніч на Волині», «Пісня про Україну», «Кінь отамана Лободи», «Похвала Україні», «Полісся» та ін. Висловлював щиру любов і захоплення українською землею:

Ale ty, Ukraino, me serdeczne karty,
co chciały być odezwą i uniwersałem,
a ulatują z wiatrem, jak gołębie białe,
jeszcze kiedyś w szczęśliwszych dniach przyszłości twojej
odczytasz, jak się czyta modlitwę przed bojem,
i uznasz za swojego, czy później czy wcześniej,
poetę, co był Lachem, a sławił cię w pieśni.
(J.Łobodowski, Pochwała Ukrainy)

Але ти, Україно, листків цих сердечний біль,
листків, що універсалом бути б хотіли,
а відлітають під вітром, мов голуби білокрилі,
колись, як щасливіші дні у твій край завітають,
прочитаєш, як в мить перед боєм молитву читають,
і сином признаєш своїм, як не нині – в прийдешніх днях,
поета, що ляхом був, та славив тебе в піснях.
(Ю.Лободовський «Похвала України»)

Вміщене у науковому збірнику дослідження Надії Сташенко висвітлює біографічні факти, які зумовили зацікавленість письменника історією та культурою України, життєві дороги, що вели в Україну і, зокрема, на Волинь, теми і мотиви його творчості, продиктовані глибокою любов’ю до України. У 1933 році Юзеф Лободовський відбував військову службу в Рівному, після чого деякий час перебував у в’язниці в Любліні за політичну неблагонадійність. У 1937-1938 рр. письменник знову повернувся на Волинь – співробітником польського тижневика «Волинь», що виходив у Луцьку, де і друкував публіцистичні твори, присвячені проблемі польсько-українських взаємин. Вважав, що потрібно налагодити співпрацю у культурній сфері, а вже згодом перенести цей досвід у політичну площину.

Багато писав про українських письменників, перекладав польською мовою Лесю Українку, Є.Маланюка, О.Ольжича, Н.Лівицьку-Холодну та ін. Його поема «Пісня про Україну» є своєрідною мандрівкою трагічними сторінками української історії та сподіванням автора, що сусідні народи, польський та український, прийдуть до взаєморозуміння:

Zapomnieć, co mi gorzkie serce struło,
znów Dniepr i Wisłę związać pieśni stułą,
wyprostować ścieżki młodym dziejom...

Забути все, що серце горем тисло,
знов піснею Дніпро з’єднати й Віслу,
в майбутнє юний випрямити шлях…

Твори польського письменника українською мовою перекладали Святослав Гординський, Яр Славутич, Богдан Кравців, Вадим Лесич та ін.

На теми польсько-українських взаємин Ю.Лободовський багато писав на шпальтах варшавських часописів «Biuletyn Polsko-Ukraiński» і «Wiadomości Literackie», дискутував зі своїми сучасниками з приводу ставлення до України, до оцінок її історії, до національних інтересів та незалежницьких прагнень українців. Він вважав українське питання у житті тодішньої Польщі доленосним і постійно наголошував на цьому. У питаннях міжнаціональних взаємин ключовою тезою називав «етичний декалог», який мав лежати в основі, бути фундаментом національної політики кожної держави.

Після Другої світової війни, перебуваючи в еміграції, Юзеф Лободовський не припиняв писати про польсько-українські взаємини і найбільше таких виступів надрукував на сторінках паризького видання Єжи Ґедройця «Культура». Підтримував тісні контакти з українською еміґрацією, публікувався в їхній періодиці, брав участь у зустрічах, творчих вечорах, написав історію української літератури, за посередництвом якої знайомив пересічних європейців з Т.Шевченком, Є.Маланюком, О.Ольжичем та іншими яскравими постатями українського письменства.

Книга «Між літературою та політикою. Про Юзефа Лободовського» представляє читачеві письменника як одну із видатних постатей європейської культури, показує його здобутки у різних культурологічних площинах, роль Юзефа Лободовського у популяризації культури та історії народів східної Європи та, особливо, України, окреслює значення митця в розбудові діалогу між народами, так потрібного і тоді, і зараз.

Світлана КРАВЧЕНКО