Польські фразеологізми: Святкова лихоманка
Статті

Свята наближаються семимильними кроками. Це особливий період у житті пересічного поїдача хліба. Навіть якщо ми колись поклялися, що більше ніколи не піддамося цьому святковому божевіллю, все одно наступного року разом із масою інших, подібних нам, громадян урешті без останку поринаємо в атмосферу дзвіночків, янголят, ялиночок, Миколаїв і, звісно, підготовки до прийдешніх, таких урочистих-урочистих, днів.

На святкову лихоманку хворіють усі. Рано чи пізно люди вмикають нервові лічилки у своєму запаленому мозку, перевіряючи, що вже купили і що ще потрібно. З безумством в очах і на останніх ногах вони долають десятки кілометрів різноманітними магазинами з метою придбання додаткових кілограмів борошна, цукру, маку, оселедців, капусти, грибів, куті, чорносливу. Перераховувати можна ще довго.

До того ж треба купити подарунки для тьоті Зосі й дядька Геня, адже цього року вельми оригінальна думка їм до голови стрілила, щоби нас провідати. Почувши цю звістку, людина відчуває, як у неї підкошуються ноги і завмирає серце. Телефоном, ясна справа, запевняємо тітоньку, що ми просто на сьомому небі й не тямимося від щастя; більшої радості для нас вони вигадати не могли!

А в голові крутиться настирна думка, що своїми вельмишановними дядьком і тіткою треба буде щонайменше місяць займатися, так, як два роки тому. А Геньо має винятково прикрий і сварливий характер. Про тітку краще й не згадувати. Її ранковий вигляд у бігудях на голові й донині нам являється в кошмарах.

Ми вже в жахливому розпачі роздумуємо над фортелем, завдяки якому вдасться виставити набридливих гостей із власної домівки. При цьому жалкуємо, що варіант із ремонтом усієї квартири аж до лютого не пройде. Два капітальних ремонти минулоріч і цього року? Занадто грубими нитками шите.

Коли врешті нам вдається все застібнути на останній ґудзик, ми з полегшенням зітхаємо. Камінь падає нам із серця, адже тісто підійшло, нічого не підгоріло, а ялинка пахне, ніби вдома в нас справжній ліс. Коли все сімейство всядеться за щедро заставлений стіл, що аж угинається, коли нам здається, що ось уже настали щасливі хвилини, надходить момент, якого багато хто очікує з нетерпінням – розпаковування подарунків. Але це вже зовсім інша історія.

Наближатися (семи)мильними кроками (zbliżać się milowymi krokami) – дуже швидко.

Пересічний поїдач хліба (przeciętny zjadacz chleba) – звичайна людина, яка нічим особливим не вирізняється.

Бути на останніх ногах (bycie na ostatnich nogach oznacza) – крайня втома, стан перед цілковитим знесиленням.

Комусь якась думка стрілила до голови (że komuś myśl jakaś strzeliła do głowy ) – так ми говоримо тоді, коли людина раптово й несподівано приходить до якихось висновків, щось придумує.

Ноги підкошуються і серце завмирає (nogi się uginają i zamiera serce) тоді, коли ми дуже чогось злякалися.

Бути на сьомому небі (być w siódmym niebie) – бути дуже щасливим, задоволеним.

Щось шите грубими нитками (coś jest szyte grubymi nićmi) – це щось поганенько замасковане, що легко можна розгадати.

Застібати щось на останній ґудзик (dopięcie czegoś na ostatni guzik) – ідеально залагодити якусь справу.

Камінь падає комусь із серця (kamień spada komuś z serca), коли людина дуже про щось переживала, а вся справа вдало розв’язалася.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПРОРОЧІ СНИ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: МЕДИЧНІ СЛОВЕЧКА

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЗВИЧАЙНІ ЗУСТРІЧІ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ПРОДОВОЛЬЧІ АСОЦІАЦІЇ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ЖІНОЧІ СУМОЧКИ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ДОМАШНІ ПОРЯДКИ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: SAVOIR-VIVRE НА КОЖЕН ДЕНЬ

ПОЛЬСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ОГІРКОВИЙ СЕЗОН

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025