Родинні історії
Статті

Які вони, родинні історії найстарших поляків Рівненської, Волинської та Тернопільської областей? Яким був образ польської спільноти, що жила на цих і сусідніх територіях протягом складного ХХ ст.? Про це ми писатимемо в нашій новій рубриці.

Сьогодні на сторінках «Волинського монітора» ми починаємо нову рубрику – «Родинні історії». Її поява стала можливою завдяки проєкту «Родинні історії поляків із Волинської, Рівненської і Тернопільської областей». Насправді він охопить значно ширші терени, адже ті поляки, які нині живуть у трьох згаданих вище областях, часто походять з інших регіонів України (як-от перша героїня рубрики – Аліна Рогозінська, народжена в Сибіру в сім’ї, депортованій із Житомирщини) чи навіть сучасних Польщі та Білорусі або ж мешкали й працювали на території інших областей.

Із місцевими поляками спеціально для «Волинського монітора» говоритиме кандидат історичних наук Сергій Гладишук, який має досвід подібних розмов зі свідками історії у проєктах «Волинь 1943. Поєднання через важку пам’ять», «Штетли. Об’єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі» та «Обертин. Оповіді про життя містечка перед 1956 р.»

Своїми спогадами з ним уже поділилися поляки з Ковеля й Тернополя, Каменя-Каширського й Луцька. Перед ним – подорожі до інших міст і сіл, нові родинні історії про лихоліття війни та післявоєнного часу, репресії та радянську дійсність, а також про сьогодення місцевої польської спільноти. Про історії виживання і взаємодопомоги, порятунку і людяності, родинні реліквії, співжиття з представниками інших національностей і навіть про те, як поляки в Сибіру співали українські народні пісні та грали в українському театрі.

«Кожна родинна історія по-своєму унікальна, але об’єднує наших героїв те, що, незважаючи на різні життєві колізії, всі вони шанують пам’ять про своїх предків і зберігають їхні традиції», – зазначає Сергій Гладишук.

Проєкт «Родинні історії поляків із Волинської, Рівненської і Тернопільської областей» фінансово підтримала Канцелярія голови Ради міністрів РП у рамках конкурсу «Полонія та поляки за кордоном 2021» завдяки «Польській медіальній платформі Схід» – ініціативі фундації «Свобода і демократія».

RH Rogozinska 6

На фото із сімейного архіву Аліни Рогозінської – її батьки в Сибіру (батько – другий зліва в середньому ряду, мама – третя зліва)

Наталя ДЕНИСЮК

Схожі публікації
Родинні історії: Спогади рівненського краєзнавця Чеслава Хитрого
Статті
«Пригадую, як чудово грав орган у костелі Святого Антонія. І пам’ятаю, як його знищили, як сплюндрували храм, як спиляли хрести на вежах, як усе порозкрадали і повивозили. Костел закрили, але ми все одно молилися до Бога. Почали збиратися по домівках. Таємно. Ми жили в католицькій вірі», – ділиться спогадами 79-річний рівнянин Чеслав Хитрий.
13 березня 2026
Родинні історії: Цю історію я хочу залишити своїм дітям
Статті
Олександр Кісь усе життя, за винятком років студентства, проведених у Вінниці, мешкає в Луцьку. Його рідня по маминій лінії – з Поділля, а предки зі сторони батька переїхали на Волинь із Люблінського воєводства, ймовірно, в період Другої світової війни.
27 лютого 2026
Родинні історії: Наша польськість формувалася в костелі
Статті
Поляки оселилися на Поділлі ще в часи Першої Речі Посполитої. І попри складні історичні перипетії та географічну віддаленість, адже від сучасного польсько-українського кордону їх відділяють сотні кілометрів, місцевим польським громадам вдалося вижити та зберегти свою національну ідентичність.
13 лютого 2026
Родинні історії: «Не думав, що стану військовим»
Статті
«Мій тато – українець, а мама – полька. Коли я розпочав вчити польську мову, читати польські книжки, а потім і виїжджати до Польщі, то водночас відкривав у собі зв’язок із польською гілкою моєї сім’ї. Зараз я вважаю себе українським поляком. Людиною, яка має одне серце на два народи», – зазначає 45-річний Андрій Конько.
30 січня 2026
Родинні історії: «Половина учнів у моєму класі були поляками»
Статті
«Поляків у нас, у Новій Боровій на Житомирщині, було дуже багато. Мабуть, у моєму класі половина учнів були поляками, а половина – українцями», – розповідає Людмила Висоцька, в дівоцтві Русецька.
21 листопада 2025
Родинні історії: Я не знав своїх дідів, їх закатувала радянська система
Статті
«Мої бабусі спілкувалися польською мовою, а дідів я не знав, бо обох убила радянська влада», – розповідає Валентин Висоцький. Він родом із селища Нова Борова на Житомирщині, зараз мешкає в Здолбунові Рівненської області.
07 листопада 2025
Родинні історії: Від Кременця до Буенос-Айреса
Статті
«Цікаво знаходити родичів, яких давно не бачила або з якими взагалі не була знайома, і простежувати, вловлювати спільні риси. Ти можеш не знати людей, не спілкуватися з ними роками, а кревність зберігається», – зазначає Наталія Урбанська (в дівоцтві Мшанецька) з Тернополя.
10 жовтня 2025
Родинні історії: «Усе почалося з маминих рушників»
Статті
Марія Федорчук пов’язала своє життя з двома населеними пунктами на Рівненщині: в Костополі вона народилася й прожила більшість часу, а в Топчі Корецької громади створила етнографічну скарбницю.
26 вересня 2025
Родинні історії: «Мої дідусь і бабця – переселенці»
Статті
Наша співрозмовниця Любов Дочак народилася й мешкає в Сидорові Гусятинської громади Чортківського району Тернопільської області. Тут познайомилися й взяли шлюб її батьки. «У нас було прекрасне дитинство. У нас було багато родичів, дуже добрих, і всі з’їжджалися до нас на свята», – пригадує пані Любов.
12 вересня 2025