На переконання НКВС, поліціянт із Рівного Єжи Стецький (у матеріалах слідства його ім’я записане як Георгій) упродовж 1921–1939 рр. проводив активну боротьбу проти революційного руху, робітничого класу і селянства.

Із такого звинувачення починається чи не кожна слідча справа на працівників польської державної поліції. Його ми бачимо також у постанові на арешт Єжи Стецького від 11 грудня 1939 р. Лише 24 грудня того ж року її санкціонував заступник обласного прокурора. На той час старший поліціянт 2-го комісаріату поліції в Рівному вже три місяці сидів у місцевій в’язниці НКВС.

Народився Єжи Стецький 24 квітня 1898 р. у селі Бабіце Білгорайського повіту Люблінської губернії в робітничій родині. Інформація про його батьків відсутня, відомо тільки, що батька звали Тимофій. Єжи закінчив 4-класну школу. 1920–1922 рр. служив у Війську Польському. Демобілізувався у званні сержанта.

Із 1923 р. Єжи Стецький перебував на службі в поліції. Спочатку він прибув на кордон із СРСР, де служив у званні старшого постерункового в прикордонній поліції. Через рік його перевели на постерунок у селі Кобиля (тепер Весняне на Кореччині).

Ротації поліціянтів у Другій Речі Посполитій були звичною справою. 1927 р. Єжи отримав наказ про переведення до Рівного, а в червні 1931 р. – до Тучина. Вдруге до Рівного Стецький повернувся 1934 р. і залишився тут на службі до початку Другої світової війни. У Рівному він мешкав на вулиці Міцкевича, 69 разом із дружиною Казимирою (їй було 32 роки станом на 1939 р.) та сином Єжи (йому було шість у 1939 р.).

За довголітню службу був нагороджений хрестом і двома медалями.

До радянських казематів Єжи Стецький потрапив 18 вересня 1939 р., про що знаходимо запис в анкеті арештованого. Ордер на його арешт, як ми вже зазначили вище, датований 11 грудня того ж року.

Перший допит в’язня відбувся 15 грудня 1939 р. Слідчий тримався звичного для такої категорії в’язнів сценарію. Його цікавили стаж служби в поліції, нагороди, список колег та секретних співробітників поліції. Єжи розповів, що у 2-му комісаріаті поліції Рівного існував підрозділ, який займався політичними справами, які, зокрема, стосувалися діяльності КПЗУ та ОУН.

Слідчого цікавив процес над членами КПЗУ, що відбувся в Рівному в 1936 р. Стецький зізнався, що був старшим конвою, який доправляв із в’язниці до суду членів КПЗУ, що проходили за цією справою. Цей факт став ключовим у його звинуваченні. На другому (й водночас останньому) допиті 18 грудня 1939 р. він визнав свою провину.

24 грудня 1939 р. у справі Єжи Стецького – це особлива дата. Вона два рази фігурує в обвинувальному висновку: під підписом начальника УНКВС у Рівненській області, який затвердив документ, та під підписом заступника обласного прокурора, який погодився з рішенням слідчого передати справу на розгляд Особливої наради при НКВС СРСР.

І на завершення – апогей безглуздя радянської системи правосуддя, для якої люди були просто безликою масою, яку місили в катівнях такі ж безликі кати. Аж через десять місяців, 2 листопада 1940 р., Особлива нарада при НКВС засудила Єжи Стецького, який увесь цей час провів в очікуванні вироку у вщерть переповненій камері рівненської в’язниці, до восьми років позбавлення волі у виправно-трудових таборах за злочини, передбачені ст. 54–13 КК УРСР (активна діяльність проти революційного руху). Термін покарання в’язень відбував у «Івдельлазі».

Заключенням Рівненської обласної прокуратури від 31 липня 1989 р. Єжи Стецького реабілітовано. Його подальша доля нам не відома.

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТЕФАН ЛАНУХА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: РАДЯНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ПРОТИ СЛУЖБОВЦІВ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІЦІЇ