Він сам розповідав анекдот, як після повернення з чергового довгого концертного турне йому відкрив двері шестирічний син і гукнув: «Мамо, прийшов той дядько, який у телевізорі співає «Бджілку Майю!» Збігнев Водецький більшу частину життя провів на сценах Польщі та світу, а також в автомобілі.
Батько Збігнева приказував: «Порядок утримує світ, а людей – батіг». Тож хлопець змалку мусив займатися на скрипці, яку отримав у віці п’яти років. Пробував грати також на трубі батька, який виступав у симфонічному оркестрі Польського радіо й телебачення у Кракові. Його музичною школою були великі музиканти Бах, Паганіні та Моцарт, твори яких він грав у дитячому й підлітковому віці. На концертах артист завжди повторював: аби досягти успіху, потрібно починати з когось відомого.
Збігнев Водецький часто твердив, що його життям керував випадок. Коли Збігнева несправедливо звинуватили в тому, що викинув карти і глобус, він опинився в іншій музичній школі у класі скрипки Юліуша Вебера. Завдяки колегам познайомився з Мареком Грехутою, невдовзі почав грати в його ансамблі «Анава».
Збігнев Водецький, 2012 р. Автор: Jarosław Kruk, CC BY-SA 3.0
Потім його забрала Ева Демарчик, із якою він грав на скрипці й виступав у найбільших концертних залах світу. І так поступово розвивалася його кар’єра: не як скрипаля симфонічного оркестру, а в напрямку розважальної музики. Тоді він зрозумів, що може співати, грати, їздити по всьому світу і заробляти непогані гроші. Він проковтнув наркотик естрадної музики. Це сталося в часи, коли паспорт не можна було тримати вдома, а світ поділився на дві зони впливу, між якими була залізна завіса. Дійшов теж висновку, що завдяки цьому жанру музики простіше жити і бути популярним.
Так само випадково Водецький опинився в «Підвальчику під баранами», де познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Розповідав в інтерв’ю, що так його вразила її врода, що навіть в емоціях порвав струну на скрипці.
Черговою випадковістю була зустріч із телепродюсером Анджеєм Василевським. Завдяки йому заспівав пісню «Знайдеш мене знову», яка стала хітом. Слова до неї написав Войцех Манн, а музику – Пьотр Фігль.
Його найбільші хіти: «Почни з Баха», «Ізольда, «З тобою хочу побачити світ», «Люблю повертатися туди, де я був». Найменші знайомилися з Водецьким завдяки його однойменній пісні до мультиплікаційного фільму «Бджілка Майя», дорослі – завдяки літньому хіту «Халупи – Welcome to» (Халупи – курортне село на березі Балтійського моря, – перекл.). Дві останні пісні переслідували його до кінця життя: навіть якщо він на концертах хотів зіграти й заспівати щось амбітніше, все одно глядачі в кінці просили заспівати їм «Бджілку» і «Халупи». Проте сам Водецький говорив, що ці пісні принесли йому популярність, гроші та можливість записати серйозніші композиції.
Він був вічно в дорозі, а у футлярах для скрипки і труби мав відділення, де тримав машинку для бриття, зубну щітку й пасту. До того ж завжди мав гарне почуття гумору і був самоіронічним. Його улюблений вислів: «День без автографа – день, прожитий дарма».
Разом з Ельжбетою Товарницькою, Беатою Риботицькою, Яцеком Вуйціцьким, Гжегожем Тарнау і Ханною Банашак співав в ораторії Яна-Канти Павлюскевича «Людзмерська вечірня». Виступав у ролі журі шоу «Танці з зірками», вів різноманітні телепрограми. Написав мелодії до кількох мюзиклів, у яких також зіграв як актор. Творив у різних музичних стилях, зокрема й у джазовому.
Платівки Збігнева Водецького. Public domain
Професія музиканта наклала на нього свій відбиток: у нього був викривлений хребет, слід на шиї від скрипки і наріст на губах від гри на трубі.
З ініціативи ансамблю «Mitch&Mitch», засновниками якого були Бартек Тицінський і Мацьо Моретті – музиканти, набагато молодші за Водецького, – було записано його першу платівку в 1976 р., та вона залишилася абсолютно непоміченою. Твори з цього альбому в нових аранжуваннях прозвучали у 2013 р. на OFF Festival (фестиваль альтернативної музики в Польщі, – ред.), а у 2015 р. їх записали в концертній студії Польського радіо імені Вітольда Лютославського. Артистам акомпанував оркестр, у якому грали 43 особи. Платівка «1976: A Space Odyssey» отримала дві музичні нагороди «Фридерик»: за альбом року й за пісню року «Кинь все погане».
Збігнев Водецький – це не тільки багатогранний музикант-віртуоз, але й видатний вокаліст із винятковим голосом. Окрім цього, він був звичайною людиною, яка з кожним могла поговорити, випити кави – він не був недоступною зіркою. В одному з інтерв’ю музикант сказав: «Якби я ще раз народився, то став би лікарем, бо мені хочеться допомагати людям, або поліціянтом, бо я не терплю хамства, до співів і гри я ставився би як до хобі. Якби при нагоді вдалося заробити якісь гроші, видавши платівку, то це було б зовсім непогано, проте черговість має бути саме такою, як я сказав».
Через кільканадцять днів після смерті Збігнева Водецького (помер він 22 травня 2017 р.) я проїжджав через якесь польське місто. Раптом побачив рекламний щит з афішою концерту співака. Подумав: «Він, мабуть, у своєму блокноті розписав концерти на два наступних роки». Проте можна сказати словами з його біографії, написаної Камілем Балуком і Вацлавом Крупінським: «Так йому вийшло». Тепер він співає для своєї публіки з іншого боку. Тільки на чому він там їздить по небесних дорогах?
Могила Збігнева Водецького. Автор: Rwerner73, CC BY-SA 4.0
Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАЙЯ ОСТАШЕВСЬКА – НЕЗВИЧАЙНА АКТРИСА З КРАКОВА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВЛАДИСЛАВ ПАСІКОВСЬКИЙ – РЕЖИСЕР НОВОЇ ЕПОХИ ПОЛЬСЬКОГО КІНО
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КСЬОНДЗ ЮЗЕФ ТІШНЕР – ПО-ПЕРШЕ ЛЮДИНА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МЕЧИСЛАВ ФОГГ – СИМВОЛ ГАРНОЇ ПОЛЬСЬКОЇ ПІСНІ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ДАНУТА СТЕНКА – АКТРИСА, ЯКА ЛЮБИТЬ БЕЗКІНЕЧНІ ВИПРОБУВАННЯ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЄЖИ ГРОТОВСЬКИЙ – ВЕЛИКИЙ ПРОВІСНИК, МАГ І РЕФОРМАТОР ТЕАТРУ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОРТЕЗ – ГІПНОТИЧНИЙ ГОЛОС НА СЦЕНІ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КШИШТОФ КРАВЧИК – КОРОЛЬ ПОЛЬСЬКОЇ ЕСТРАДИ