16 вересня в селі Дзвинячка неподалік Чорткова освятили відновлений храм Матері Божої Ангельської. У ньому Святий Зигмунт-Щенсний Фелінський провів 12 останніх років свого єпископського служіння.
Дату обрали зумисне, адже наступного дня, 17 вересня, Римо-католицька церква відзначала літургійний спомин цього святого. Обряд консекрації звершив Мечислав Мокшицький, архієпископ Львівський. Йому співслужили єпископ Луцький Віталій Скомаровський, єпископ-емерит Мар’ян Бучек, численні католицькі священники і латинського, і грецького обрядів.

У богослужінні взяли участь місцеві католики обох обрядів і паломники з інших населених пунктів Галичини та Волині, а також багато гостей із Польщі, зокрема монахині Згромадження сестер-францисканок сім’ї Марії (CSFFM). Це згромадження було засновано 1857 р. Святим Зигмунтом-Щенсним. Зараз монахині, які належать до нього, працюють у Польщі, Україні, Бразилії, Італії, Грузії, Казахстані, Білорусі та Росії. Проповідь виголосив єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцький, адже на території його дієцезії, у селі Воютин біля Луцька, 1 листопада 1822 р. народився і провів дитинство та юність майбутній святий.
Храм у Дзвинячці, у якому 12 років прослужив єпископ Зигмунт-Щенсний, був у стані руїни. Саме завдяки наполегливості та старанням монахинь на чолі з настоятелькою Яніною Кєрстан святиню відновили. Після завершення богослужіння архієпископ Мечислав Мокшицький подякував за труди сестрам, священникам Яцеку Валігурі та Мареку Гулику, іншим благодійникам та працівникам, які доклали зусиль до відновлення храму. У молитві згадали теж отця Миколу Суса, настоятеля греко-католицької громади Дзвинячки, який нещодавно відійшов до дому Отця. Духівник доклав чимало старань, аби храм Матері Божої Ангельської знову став місцем молитви.





Святий Зигмунт-Щенсний Фелінський народився й виріс у Воютині. Батько помер рано, а матір Еву Фелінську (патронку Товариства польської культури на Волині) в 1838 р. заслали в Сибір. Здобувши завдяки благодійникам освіту, юнак присвятив себе служінню Богові. У 1862 р. був номінований архієпископом Варшавським. За захист прав католиків і незгоду з царською політикою був засланий на 20 років у Ярославль. Останні 12 років життя провів у служінні вірним у Дзвинячці, відмовившись від запропонованих йому взамін за відречення від своєї єпархії права виїзду за кордон і призначеної величезної пенсії. Католицька церква беатифікувала Зигмунта-Щенсного Фелінського у 2002 р., а у 2009 р. його проголосили святим. У Варшаві є музей волинського святого.




Анатолій Оліх
Фото сестри Беати Чоп CSFFM