Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про дискусію щодо Волинського злочину, Сервіс відбудови України, налагодження тіснішої польсько-української співпраці, а також про те, як у 2003 р. будували пам’ятник у Павлівці/Порицьку.
Газету можна отримати в польських товариствах Волинської, Рівненської та Тернопільської областей або прочитати в pdf-форматі на нашому сайті в Архіві PDF.
***
«Ми багато років співпрацювали й товаришували, багато пережили разом. Він був для нас кимось більшим, ніж просто капеланом», – так про отця Анджея Квічалю згадують харцери. У костелі Зіслання Святого Духа в Маневичах діє виставка фотографій, присвячена померлому рік тому настоятелю цієї парафії. Більше про це на ст. 1.
У Луцьку розпочав роботу контактний пункт Сервісу відбудови України. Це проєкт, який реалізує Центр стратегічних досліджень Варшавського інституту підприємництва за фінансової підтримки Канцелярії голови Ради міністрів РП. На пілотному етапі він охоплює вісім областей: Львівську, Волинську, Рівненську, Тернопільську, Івано-Франківську, Житомирську, Хмельницьку та Вінницьку. Про проєкт ми пишемо на ст. 3.
У Луцьку відбувся круглий стіл «„Волинь’43 – спільний біль” Українсько-польського наукового форуму „Волинська платформа діалогу”». Хоч, попри заявлену назву, на заході не було жодного представника Польщі, дискусію можна назвати гарячою, адже погляди доповідачів на обговорювану проблематику суттєво відрізнялися. З ними можна ознайомитися на ст. 4–6.
«Павлівка була третім етапом», – розповідає Юрій Казмірук, колишній заступник голови Волинської обласної державної адміністрації. У 2003 р. він керував будівництвом пам’ятника польсько-українського примирення в Павлівці. Своїм досвідом і міркуваннями щодо вшанування пам’яті жертв Волинського злочину він поділився на згаданому вище круглому столі. Представляємо їх вашій увазі на ст. 10–11.
Польські та українські органи місцевого самоврядування щораз тісніше співпрацюють. Володимир і Мальборк, а також Білий Бір і Біла Криниця нещодавно підписали угоди про партнерство. Про це ми пишемо на ст. 2.
Біля пам’ятника Міцкевичу в Підгайцях висадили квіти та декоративні дерева, встановили лавки та вклали бруківку. Роботи виконало комунальне підприємство Підгаєцької міської ради «Дорожнє». Допомогли в оформленні клумби працівники Центру надання соціальних послуг. Більше про це читайте на ст. 7.
«Перший рік занять із польської мови позаду», – кажуть у Польському культурно-освітньому товаристві «Збараж». Лише в лютому цього року тут уперше вдалося організувати уроки для дітей. Більше про це на ст. 9.
Про життя в цікаві часи на ст. 14 пише Габріеля Возняк-Ковалік. «Думаю, що мої ровесники мають уже по дірки в носі цих цікавих часів, а що вже тоді мають сказати люди, яким нині дев’яносто років?» – міркує авторка. Під текстом вона, як завжди, подає словничок використаних нею польських фразеологізмів.
Приємного читання!
***
Проєкт фінансує Канцелярія голови Ради міністрів РП у рамках конкурсу «Полонія та поляки за кордоном 2023». Публікації відображають лише погляди автора/авторів і не представляють офіційну позицію Канцелярії голови Ради міністрів РП. Проєкт «Польська медійна платформа – Україна 2023–2025» реалізує фундація «Свобода і демократія».
