ABC польської культури: «Філіппінки» – перша жіноча група в Європі
Статті

Вони були успішні в 1959–1974 рр. Упродовж 15 років випустили 15 дисків, проїхали 700 тис. км, концертуючи в різних частинах світу. «Філіппінки» були першою жіночою групою в Польщі та Європі загалом.

Свою кар’єру вони розпочали під керівництвом Яна Яніковського ще студентками Торгівельного технікуму в Щецині, куди зі своїми сім’ями приїхали з різних куточків Польщі та світу. Він був їхнім менеджером, опікуном і композитором. Яніковський працював учителем музики і товарознавства. Спеціально до 15-річчя навчального закладу він створив ансамбль, щоби відзначити цю подію. Однак дівчата співали настільки добре, що він вирішив продовжити з ними співпрацю і створити професійний жіночий вокальний колектив.

Так виникли «Філіппінки». До групи в її першому складі увійшли сім дівчат: Зофія Богданович, Нікі Іконому, Ельжбета Кляуш, Кристина Павлячик, Івона Рач, Анна Садова та Кристина Садовська. Їхнім першим хітом, який мав величезний успіх, була пісня «Ave Maria no morro». Потім хіти з’являлися один за одним упродовж усього періоду існування польського гьорлсбенду. Старше покоління, напевно, пам’ятає «Сервус, пане Чіф», «До побачення, професоре», «Філіппінки – це ми», «Бал Арлекіно», «Валентина-твіст», «Весна травнем повернеться», «Підлітковий чарльстон», «Парасольки» та «Хто любиться, той чубиться».

В одному з перших інтерв’ю Кристина Садовська сказала: «Професія артистки дуже важка. Ми взагалі не думаємо про те, щоби бути артистками. Просто співаємо для власної приємності, адже отримуємо від цього певне задоволення і, мабуть, жодна з нас не повинна стати артисткою». Проте вони все ж стали артистками та співали до 1974 р.

Наступним керівником «Філіппінок» був Матеуш Свенціцький. Пісні для них писали, зокрема, Ришард Познаковський, Януш Кондратович, Анджей Курило, Марек Гашинський і Йонаш Кофта. Кількість солісток теж коливалася: спочатку їх було дев’ять, згодом, коли вони були найуспішнішими, сім, потім чотири і три.

«Філіппінки» першою із жіночих груп підписали рекламний контракт, що в тодішні часи соціалістичної дійсності ПНР було неабияким досягненням: дівчата отримували сценічні костюми, а взамін рекламували вироби швейних підприємств «Дана» та «Польська мода». Співпрацювали також із журналом для молоді «Філіппінка» (звідки й узяли свою назву), неймовірно популярним у ті роки. Часопис просував їх, а вони у свою чергу популяризували журнал.

 Дівчата слали листівки зі своїх турне і відписували фанатам, надсилаючи власноруч написані листи, адже тоді не було жодних соціальних мереж. Телебачення записувало з ними багато кліпів, які зараз із приємністю можна переглянути в інтернеті.

«Філіппінки» співали 15 років: із 1959 до 1974 р. Записали кільканадцять платівок і дали близько 4000 концертів. Вони були популярні в Польщі та всьому світі в цілому. Щецин не забув про них і вшанував «Філіппінок», назвавши на їхню честь вулицю, трамвай і сквер біля Польського театру.

Один з інтернет-користувачів написав у коментарях під піснею «Сервус, пане Чіф»: «Не деруть горло, не репетують, просто гарно співають». І це правда. У їхньому співі були пошана до польського слова, повага до слухача, невимушеність і щирість. У них не було жодної манірності чи екстравагантності. На виступах дівчата завжди були усміхнені та радісні, елегантно одягнені, повні природності й душевності.

На сайті Польського радіо в наш час можна послухати інтерв’ю з колишніми вокалістками.

У 2013 р. вийшла книга, написана Марціном Щигельським, сином Івони Рач-Щигельської, під назвою «Філіппінки – це ми! Ілюстрована історія першого польського гьорлсбенду». До книжки додано диск із записами пісень 1962–1971 рр., раніше не виданих.

У 2000 р. померла Кристина Павлячик, у 2012 р. – Кристина Садовська. Померли теж їхні продюсери Ян Яніковський і Матеуш Свенціцький. Натомість продовжують жити чудові пісні «Філіппінок», які я щиро раджу послухати.

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На фото: кадри з кліпів «Філіппінок»

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025