ABC польської культури: «Філіппінки» – перша жіноча група в Європі
Статті

Вони були успішні в 1959–1974 рр. Упродовж 15 років випустили 15 дисків, проїхали 700 тис. км, концертуючи в різних частинах світу. «Філіппінки» були першою жіночою групою в Польщі та Європі загалом.

Свою кар’єру вони розпочали під керівництвом Яна Яніковського ще студентками Торгівельного технікуму в Щецині, куди зі своїми сім’ями приїхали з різних куточків Польщі та світу. Він був їхнім менеджером, опікуном і композитором. Яніковський працював учителем музики і товарознавства. Спеціально до 15-річчя навчального закладу він створив ансамбль, щоби відзначити цю подію. Однак дівчата співали настільки добре, що він вирішив продовжити з ними співпрацю і створити професійний жіночий вокальний колектив.

Так виникли «Філіппінки». До групи в її першому складі увійшли сім дівчат: Зофія Богданович, Нікі Іконому, Ельжбета Кляуш, Кристина Павлячик, Івона Рач, Анна Садова та Кристина Садовська. Їхнім першим хітом, який мав величезний успіх, була пісня «Ave Maria no morro». Потім хіти з’являлися один за одним упродовж усього періоду існування польського гьорлсбенду. Старше покоління, напевно, пам’ятає «Сервус, пане Чіф», «До побачення, професоре», «Філіппінки – це ми», «Бал Арлекіно», «Валентина-твіст», «Весна травнем повернеться», «Підлітковий чарльстон», «Парасольки» та «Хто любиться, той чубиться».

В одному з перших інтерв’ю Кристина Садовська сказала: «Професія артистки дуже важка. Ми взагалі не думаємо про те, щоби бути артистками. Просто співаємо для власної приємності, адже отримуємо від цього певне задоволення і, мабуть, жодна з нас не повинна стати артисткою». Проте вони все ж стали артистками та співали до 1974 р.

Наступним керівником «Філіппінок» був Матеуш Свенціцький. Пісні для них писали, зокрема, Ришард Познаковський, Януш Кондратович, Анджей Курило, Марек Гашинський і Йонаш Кофта. Кількість солісток теж коливалася: спочатку їх було дев’ять, згодом, коли вони були найуспішнішими, сім, потім чотири і три.

«Філіппінки» першою із жіночих груп підписали рекламний контракт, що в тодішні часи соціалістичної дійсності ПНР було неабияким досягненням: дівчата отримували сценічні костюми, а взамін рекламували вироби швейних підприємств «Дана» та «Польська мода». Співпрацювали також із журналом для молоді «Філіппінка» (звідки й узяли свою назву), неймовірно популярним у ті роки. Часопис просував їх, а вони у свою чергу популяризували журнал.

 Дівчата слали листівки зі своїх турне і відписували фанатам, надсилаючи власноруч написані листи, адже тоді не було жодних соціальних мереж. Телебачення записувало з ними багато кліпів, які зараз із приємністю можна переглянути в інтернеті.

«Філіппінки» співали 15 років: із 1959 до 1974 р. Записали кільканадцять платівок і дали близько 4000 концертів. Вони були популярні в Польщі та всьому світі в цілому. Щецин не забув про них і вшанував «Філіппінок», назвавши на їхню честь вулицю, трамвай і сквер біля Польського театру.

Один з інтернет-користувачів написав у коментарях під піснею «Сервус, пане Чіф»: «Не деруть горло, не репетують, просто гарно співають». І це правда. У їхньому співі були пошана до польського слова, повага до слухача, невимушеність і щирість. У них не було жодної манірності чи екстравагантності. На виступах дівчата завжди були усміхнені та радісні, елегантно одягнені, повні природності й душевності.

На сайті Польського радіо в наш час можна послухати інтерв’ю з колишніми вокалістками.

У 2013 р. вийшла книга, написана Марціном Щигельським, сином Івони Рач-Щигельської, під назвою «Філіппінки – це ми! Ілюстрована історія першого польського гьорлсбенду». До книжки додано диск із записами пісень 1962–1971 рр., раніше не виданих.

У 2000 р. померла Кристина Павлячик, у 2012 р. – Кристина Садовська. Померли теж їхні продюсери Ян Яніковський і Матеуш Свенціцький. Натомість продовжують жити чудові пісні «Філіппінок», які я щиро раджу послухати.

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На фото: кадри з кліпів «Філіппінок»

Схожі публікації
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025
АВС польської культури: Принц целюлоїдної кіноплівки
Статті
Постать Міхала Вашинського багатогранна й суперечлива, а історія його життя – готовий сценарій для фільму.
28 листопада 2025
ABC польської культури: Збігнєв Цибульський – бунтар у темних окулярах
Статті
Зима 1967 р. 8 січня Збігнєв Цибульський, на той час найпопулярніший актор у Польщі, трагічно загинув на залізничному вокзалі у Вроцлаві. Це сталося під час спроби заскочити з перону в експрес-поїзд «Одра», який відправлявся до Варшави. Після його смерті Польське телебачення організувало показ фільмів за його участю. Пам’ятаю, що в дитинстві я дивився їх у сусідів на чорно-білому телевізорі.
04 листопада 2025
ABC польської культури: Шопенівський конкурс
Статті
Цього року у Варшаві вдев’ятнадцяте зустрілися найкращі віртуози гри на фортепіано. Це було не тільки свято музики видатного польського піаніста й композитора, світових талантів, бурхливих емоцій, але й привід для суперечок через рішення журі. А назвою всьому – Міжнародний конкурс піаністів імені Фридерика Шопена.
30 жовтня 2025
АВС польської культури: Кінофестивалі в країні на Віслі
Статті
Якщо ви завзятий поціновувач кіно, поїздка до Польщі на один із кінофестивалів є дуже доречною. Польський кінематограф уже багато років не лише створює фільми, які високо оцінюють на міжнародному рівні, але й приймає кіномитців з усього світу на престижних фестивалях.
15 жовтня 2025