У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про підтримку під час війни, родинні історії Юзефи Парфенюк із Любешева та «пончикування» в Рівному.
Газету можна отримати в польських товариствах Волинської, Рівненської та Тернопільської областей, а також прочитати в pdf-форматі на нашому сайті в Архіві PDF.
***
«Уже три роки, як життя моїх друзів, та й моє, вимірюється черговими зборами та доставками допомоги для України. Незважаючи на втому благодійників і те, що дедалі важче стає достукатися до сердець і сумлінь, нам усе ж вдається збирати менші чи більші вантажі. Проте останній із них має особливий вимір у всіх відношеннях!» – пише Маріуш Вегнер із Куркового стрілецького братства в Тухолі. За три роки він привіз в Україну вже 15 гуманітарних вантажів. Більше про це читайте на ст. 1.
Із перших днів повномасштабної російської агресії Україні допомагає також товариство «Волинський мотоциклетний рейд» із Казімежа Дольного, залучаючи до цієї діяльності не лише своїх членів, а й партнерські інституції. «Були шок і невіра, що війна ось тут, біля нашого кордону, але й негайні дії та оголошення про збір перев’язувальних матеріалів, знеболювальних, аптечок», – так 24 лютого 2022 р. згадує Генрик Козак, голова товариства. Запрошуємо на ст. 3.
25 лютого у Здовбиці Рівненської області провели в останню дорогу військовослужбовця Яна Лося. Колись він був парафіянином костелу Святих Апостолів Петра і Павла в Здолбунові, до відновлення якого доклала зусиль, зокрема, його бабуся Євгенія Лось, згодом також засновниця й очільниця ансамблю «Сеньйорки» при Товариствi польської культури Здолбунівщини. Більше про це читайте на ст. 7.
Новопризначена Генеральна консулка Республіки Польща в Луцьку Анна Новаковська провела перші зустрічі з очільниками Волинської обласної військової адміністрації та Волинської обласної ради, а також із Луцьким міським головою. Про це ми пишемо на ст. 2.
«Я зберігаю всі материні листи, бо це особлива пам’ять про неї. Часто показую їх онукам. Перед Різдвом мама завжди вкладала в листи оплатки. Діти все чекали, що бабуся пришле їх на свята», – розповідає Юзефа Парфенюк. Нині вона живе в Любешеві, до того багато років працювала в школі в Залізниці (зараз Любешівська громада), а народилася в Білорусі, в селі Самаровичі Зельвенського району Гродненської області. Родинні історії Юзефи Парфенюк читайте на ст. 4–5.
Понад 500 пончиків насмажили 27 лютого члени польських організацій із Рівного та Здолбунова. Більшість із них передали в реабілітаційний центр для військових «Recovery» в Рівному. Про це ми пишемо на ст. 16.
Приємного читання!
***
Проєкт фінансує Міністерство закордонних справ РП у рамках конкурсу «Полонія та поляки за кордоном 2023», оголошеного Канцелярією голови Ради міністрів РП. Проєкт «Польська медійна платформа – Україна 2023–2025» реалізує фундація «Свобода і демократія». Публікації відображають лише погляди автора/ів і не представляють офіційну позицію Міністерства закордонних справ РП.
