Пропонуємо вашій увазі сьогоднішній номер «Волинського монітора». На його шпальтах – волинські меси в Зеленому Дубі та Луцьку, родинні історії Галини Грипич із Костополя, біографії поляків, які залишилися на Сході, впорядкування кладовища в Кисилині та познанські дні в Луцьку.
Газету можна отримати в польських товариствах Волинської, Рівненської та Тернопільської областей, а також прочитати в pdf-форматі на нашому сайті в Архіві PDF.
***
Зелений Дуб – село, яке потопає в зелені, багатій на різновиди й відтінки. Ця зелень його поглинає, заростаючи спустілі обійстя. 12 липня біля братської могили членів родин Верещинських, Ясінських та Красіцьких відбулася польова меса в пам’ять про жертв Волинського злочину. Її очолив єпископ Едвард Кава. 13 липня він відправив волинську месу також у кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку. Більше на ст. 1–3.
Галина Грипич народилася в селі Нижній Бурлук у Казахстані. Туди її батьків Мар’яна та Юзефу Гренів вислали в 1936 р. На рідну Хмельниччину сім’я повернулася аж через 12 років. Нині Галина Грипич мешкає в Костополі Рівненської області. Сьогодні вона розповідає нам свої родинні історії. Запрошуємо на ст. 4–6.
Історії поляків представлені також на сторінках багатотомного біографічного словника «Залишилися на Сході. Словник польської інтелігенції в СССР 1945–1991», виданого польським Інститутом національної пам’яті. На ст. 6–7 про нього пише Анатолій Оліх. При нагоді він ділиться власними спогадами про деяких героїв цієї серії.
Силою власних рук подбали про пам’ять. «У цьому не було жодних великих гасел. Просто робота. Цеглина за цеглиною, бур’ян за бур’яном. Саме в таких жестах народжується справжня пам’ять». На початку липня волонтери з Польщі прибирали старий католицький цвинтар у Кисилині. Вони поділилися з нами своїми міркуваннями на цю тему. Запрошуємо на ст. 8–9.
Луцьк відвідали діячі громадських організацій із Познані. Під час нетворкінгу з луцькими організаціями вони представили свій досвід. «Ми працюємо в різних країнах, але маємо схожі цінності. Такі знайомства можуть стати хорошим ґрунтом для реалізації спільних ініціатив», – сказала Анна Єкименко-Поліщук, менеджерка проєктів літературної платформи «Фронтера». Запрошуємо на ст. 10–11.
На сторінках сьогоднішнього номера ми пишемо також про:
– співпрацю пожежників зі Скшешева та Цумані (ст. 11);
– ковельські костели (ст. 13);
– воєнних кореспондентів (ст. 14);
– канікули у Вроцлаві (ст. 16).
Приємного читання!
***
Проєкт фінансує Міністерство закордонних справ РП у рамках конкурсу «Полонія та поляки за кордоном 2023», оголошеного Канцелярією голови Ради міністрів РП. Проєкт «Польська медійна платформа – Україна 2023–2025» реалізує фундація «Свобода і демократія». Публікації відображають лише погляди автора/ів і не представляють офіційну позицію Міністерства закордонних справ РП.
