ABC польської культури: «Malta Festival» у Познані та наш мінливий світ
Статті

«Malta Festival» у Познані належить до найважливіших мистецьких подій Центрально-Східної Європи. Понад 30 років він залишається платформою діалогу між різними видами мистецтва, культурами і художніми мовами.

Це не просто театральний фестиваль, а динамічний проєкт сучасної культури, який еволюціонував від виступів альтернативних театрів просто неба до багатопланової події, яка охоплює театр, танець, музику, кіно, літературу і мистецтво дії.

Його історія − це водночас історія трансформації Польщі після 1989 р., її переходу від ізоляції в «найвеселішому бараці в таборі», як називали ПНР, до відкритості світові, від мистецьких експериментів незалежного театру до міжнародного обміну ідеями.

Міжнародний театральний фестиваль «Malta Festival» з’явився в особливий момент історії − одразу після падіння комуністичного режиму та початку суспільно-політичних змін у Польщі. Це був час відкриття кордонів і стрімкого пожвавлення культурного обміну. Фестиваль започаткували в червні 1991 р. у Познані.

Ідея його створення пов’язана з бажанням вдихнути нове життя в території навколо Мальтанського озера і використати потенціал публічного простору для презентації мистецтва. Із цією ініціативою виступив Міхал Мерчинський, який був пов’язаний із Польським театром і середовищем альтернативного театру. Його концепція була простою, але водночас революційною: замість того, щоб переносити вистави із закритих театральних залів просто неба, він запрошував митців, які творили спеціально для відкритого простору.

Повітряний перформанс «The Air Between Us» у виконанні новозеландських акторів Florent Devlesaver & Chloe Loftus. Повітряний перформанс «Malta Festival». Фото: Sonia Goiccoechea. Матеріали для преси «Malta Festival»

На першому фестивалі представили вісім вистав. Від самого початку фестиваль був міжнародним, адже до Познані приїхали колективи з Італії та Іспанії. Найважливішою особливістю тогочасного «Malta Festival» були поєднання театру з міським простором, присутність мистецтва в повсякденному житті мешканців, свідоме подолання естетичних і культурних кордонів. Фестиваль став «святом театру», яке відбувалося в різних куточках Познані.

Перші 10 років «Malta Festival» був насамперед святом вуличного театру і вистав просто неба. Митці з усього світу показували свої спектаклі в публічному просторі: на вулицях, площах і біля озера. Характерними були видовищні паради, мистецькі акції в місті, участь випадкових перехожих у виставах, експерименти з формою та оповіддю. Це був театр безпосереднього спілкування − без традиційної сцени та без бар’єру між актором і глядачем.

Уже в 90-х роках «Malta Festival» став місцем зустрічі різних театральних традицій. Митці із Заходу та Сходу, з Європи та з-поза її меж створювали багатогранний образ сучасного мистецтва. Саме тоді фестиваль почав здобувати авторитет як платформа для представлення альтернативного театру, перформансу, фізичного театру та експериментального мистецтва.

Вистава «Bark» скандинавського творчого колективу «Acting for Climate». Фото: Ph_C.Cirstea. Матеріали для преси «Malta Festival»

У наступні роки програму розширили, додавши концерти, кінопокази, танцювальні заходи, візуальне мистецтво, літературні бесіди та заняття з йоги. Так фестиваль перетворився на багатодисциплінарну мистецьку подію.

Переломним моментом стало запровадження у 2010 р. так званих ідіом − основних тем кожної фестивальної програми, які давали змогу формувати її як цілісну концепцію. Запрошені куратори мали можливість їх інтерпретувати. Згодом ідіоми замінили на формат «Портрет митця», який передбачає представлення особистості творця і його мистецького доробку.

Із початку XXI ст. фестиваль дедалі активніше висвітлював соціальні та політичні проблеми, адже став місцем дискусій про демократію, європейську ідентичність, свободу особистості та суспільні відносини. Мистецтво, представлене на «Malta Festival», вже не було лише формальним експериментом − воно стало інструментом інтерпретації дійсності.

Виступ «Opera na chwilę» словенського гурту «Bunker». Фото: Urska Boljkovac. Матеріали для преси «Malta Festival»

В останні роки відбулася важлива зміна: права на проведення фестивалю перейшли до Домініки Кульчик, яка анонсувала нову концепцію програми.

Сучасний «Malta Festival» часто будує свою концепцію навколо міжособистісних стосунків: любові, близькості й відповідальності. Кульмінаційною подією 36-го фестивалю стала вистава «The second woman» (перекл. з англ. «Друга жінка») авторства Нат Рендалл та Анни Бреккон, яку раніше показували на найголовніших сценах світу. У Познані відбувся показ польської версії вистави за участю Магдалени Цєлецької.

Вистава триває 24 години без перерви. Перед публікою грають одна акторка і 100 чоловіків, до того ж без жодних попередніх репетицій. Те, що відбувається під час спектаклю, – це повна імпровізація, під час якої постійно повторюється сцена розставання. У кульмінаційний момент кожен партнер акторки промовляє одну фразу: «Я завжди тебе кохав» або «Я ніколи тебе не кохав».

Магдалена Цєлецька протягом 24 годин залишалася в ролі, повторюючи одну й ту саму сцену з різними партнерами. Це був фізично екстремальний і емоційно виснажливий досвід. Акторка наголошувала на важливості енергії глядачів та інтенсивності переживань, які неможливо порівняти з традиційним театром.

Глядачі могли подивитися виставу протягом цілої доби, навіть посеред ночі. Вони могли заходити й виходити, спостерігати за окремими фрагментами або за всією виставою, стаючи співтворцями дійства. Критики визнали такий формат переломною подією, «гіпнотичним мистецьким експериментом», «проєктом, який увійде в історію». Особливо відзначали надзвичайну витривалість акторки, силу простоти форми, глибину аналізу людських взаємин. Ця вистава ідеально вписується в традицію «Malta Festival», який виходить за межі традиційних театральних форм, поєднує мистецтво із суспільним досвідом і залучає глядача, роблячи його учасником дійства.

У цьогорічному фестивалі взяли участь понад 500 митців із 20 країн. Глядачам було з чого обирати: театральні та музичні вистави, кінопокази, вечеря просто неба для 300 осіб, яка поєднувала кулінарію, мистецтво, музику та суспільні ініціативи, заняття з йоги, слов’янська гімнастика і плетіння вінків. Відбувалися дискусії, присвячені жінкам, духовності, здоров’ю і добробуту людини, лідерству та сучасним суспільним проблемам.

Проєкт «Efekty Specjalne» аргентинського дуету Luciana Acuña & Alejo Moguillansky. Фото: VictorFrankowski. Матеріали для преси «Malta Festival»

Вєслав Пісарський,

учитель, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Вистава «Épiphytes» бельгійського циркового колективу «Cie des Chaussons Rouges». Фото: David Levene @ChaussonsRouges. Матеріали для преси «Malta Festival»

Схожі публікації
АВС польської культури: Йоанна Хмєлевська, польська майстриня саспенсу
Статті
Феномен Йоанни Хмєлевської в польській літературі важко сплутати з чиїмось іншим. Як, наприклад, вареники з картоплею із суші в закладі швидкого харчування. Її називали майстринею саспенсу, адже авторка створювала напругу не лише навколо злочину, а й навколо того, чи встигне героїня заварити чай, перш ніж хтось знову почне в неї стріляти.
06 серпня 2026
АВС польської культури: Бернард Ладиш – співак, актор, свідок історії
Статті
Бернард Ладиш належить до тих митців, яких непросто описати одним реченням або навіть віднести до єдиного жанру. Для когось він насамперед видатний оперний бас, для наступних − впізнаваний голос із фільмів і записів, а ще для інших − свідок історії, який пережив драматичні події ХХ ст. й умів говорити про них без пафосу, виважено та спокійно.
17 червня 2026
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026