12 травня члени Товариства польської культури в Ковелі прибирали польські могили на комунальному кладовищі в Ковелі на вулиці Незалежності.

«Травневий святковий вікенд продемонстрував, що любов до мотоциклів можна поєднати із мандрами і виконанням гарної роботи», – пише на своїй фейсбук-сторінці товариство «Волинський мотоциклетний рейд».

Весняне прибирання організували на Польському військовому кладовищі жителі села Гайове (колишнє Пшебраже) Ківерцівської територіальної громади. До акції з упорядкування цвинтаря долучилися волонтери благодійного фонду «Добра справа». Підбілювали, мили, чистили споруди та хрести, розміщені на території кладовища. Згрібали сухе листя і траву. Поправляли стрічки й лампадки.

Наприкінці жовтня цього року до низки ресурсів, присвячених темі краєзнавства Волині, долучилася фейсбук-сторінка «Memorium», присвячена католицькому цвинтарю в Луцьку. Днями її запустили однойменний сайт: memorium.in.ua. Про цей проєкт наше видання розмовляло з його автором Артуром Альошиним, генеалогом, краєзнавцем і дослідником Волині.

У Польському центрі культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця в Тернополі вшанували 104-ту річницю незалежності Польщі. Із цієї нагоди члени організації провели урочисту академію та екскурсію селами Великогаївської територіальної громади, де колись жили поляки.

«Це кладовище ми практично вибороли в лісу», – говорить Мацей Данцевич, коментуючи отримання фундацією «Свобода і демократія» дозволу на проведення пошуку місця поховання жертв злочину в селі Пужники колишнього Тернопільського воєводства.

«Волинський вогник пам’яті» – це акція, започаткована товариством «Волинський мотоциклетний рейд» (ВМР). Її учасники прибирають могили на польських кладовищах в Україні, запалюють лампадки та пов’язують біло-червоні стрічки на нагробках. Вона триває кілька років, зокрема й цьогоріч, попри велику війну в Україні.

Члени Товариства польської культури в Костополі разом із харцерами, парафіянами костелу Пресвятого Серця Ісуса вшанували День Усіх Святих.

24 лютого ми всі були шоковані тим, що почалася війна. Пізніше, коли вляглися перші емоції, ми рушили на допомогу: спочатку на прикордонні переходи, а потім, згідно з польською традицією «чим хата багата», приймаючи у своїх домівках біженців, надаючи нічліги, харчування, одяг і все, що тільки можна.

У День Усіх Святих у Дубні вшанували пам’ять польських солдатів, монахинь-кармелітанок та дубенських католиків, які спочивають на місцевих цвинтарях.